1.     Прийнято Закон «Про Державний бюджет України на 2022 рік»

Верховна Рада 02 грудня ухвалила Держбюджет на 2022 рік  (законопроєкт № 6000).

Законом на 2022 рік визначено наступні основні показники:

  • Доходи – у сумі 1.322.126.951,5 тис. гривень, у тому числі:
  • доходи загального фонду – 1.181.110.455,5 тис. гривень;
  • доходи спеціального фонду – 141.016.496 тис. гривень.
  • Видатки –  у сумі 1.497.672.973,7 тис. гривень, у тому числі:
  • видатки загального фонду – 1.344.125.089,5 тис. гривень;
  • видатки спеціального фонду – 153.547.884,2 тис. гривень.
  • Граничний обсяг дефіциту – у сумі 188.798.145,3 тис. гривень.
  • Граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року в сумі 2.725.325.400,9 тис. гривень.
  • Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 2393 гривні; з 1 липня – 2508 гривень; з 1 грудня – 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення цей показник складатиме:
  • дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2100 гривень, з 1 липня – 2201 гривня, з 1 грудня – 2272 гривні;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2618 гривень, з 1 липня – 2744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;
  • працездатних осіб: з 1 січня – 2481 гривня, з 1 липня – 2600 гривень, з 1 грудня – 2684 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня – 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня – 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня – 1600 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1934 гривні, з 1 липня – 2027 гривень, з 1 грудня – 2093 гривні.
  • Мінімальна заробітна плата:
  • у місячному розмірі: з 1 січня – 6500 гривень, з 1 жовтня – 6700 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня – 39,26 гривні, з 1 жовтня – 40,46 гривні.

Отже, мінімальна зарплата і прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року не зростуть та залишаться на рівні грудня 2021 року.

2.     Ухвалено Законопроєкт № 5600 про внесення змін до ПКУ

30 листопада Верховна Рада прийняла проєкт Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень” (законопроєкт № 5600).

За інформацією ВРУ законом удосконалено положення ПКУ в частині, що стосується, зокрема, загальних питань адміністрування податків, податків на прибуток підприємств, доходів фізичних осіб, доданої вартості, акцизного та екологічного податків, рентної плати, плати за землю, умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Законом, зокрема, в частині адміністрування податків:

  • врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:
  • встановлено як підставу для звернення контролюючого органу до суду несплату платником податків протягом 240 днів податкового боргу, щоперевищує 1 млн грн;
  • визначено підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу додано  зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника;
  • передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;
  • чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення.

Законом передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що можуть свідчать про потенційне порушення  із обгрунтуванням таких фактів, а також обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація документи вже була надана контролюючого органу у минулому.

Законом з метою більш ефективного адміністрування місцевих податків на контролюючий орган покладено обов’язок розкриття інформації органам місцевого самоврядування також і про фізичних осіб боржників (зараз розкривається інформація лише щодо юридичних). Уточнено в профільному законодавстві, що надання інформації про боржників фізичних осіб органам місцевого самоврядування не вважається поширенням персональних даних та розголошенням конфіденційної інформації.

Законом передбачено, що контролюючий орган має права на погашення податкового боргу через інкасо у разі наявності заборгованості держави перед платником, з різниці перевищення суми податкового боргу такого платника податків та суми непогашеного зобов’язання держави перед платником податків.

Законом надано право як платнику податків, так і контролюючому органу під час перевірок відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки.

Законом надано право платникам надавати дозвіл податковим органам про розголошення через електронний кабінет про себе інформації третім особам, в обсязі, визначеному платником податків.

Законом уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податкових зобов’язань, податкового боргу.

Законом щодо податку на прибуток:

  • вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховуються до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, що залишилась становитиме до 10% від фінрезультату, то такі збитки враховуються у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік;
  • коригування фінансового результату на суми безповоротної фіндопомоги застосовується лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;
  • звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;
  • встановлено, що до 1 січня 2024 року податкове зобов’язання з податку на прибуток залежить від оплати відвантаженої електроенергії.

Законом у частині мінімального податкового зобов’язання встановлено, що:

  • пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власно вирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати. (У пп. 165.1.24 замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП);
  • фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів;
  • порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгсптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;
  • для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності  передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю).

Законом вдосконалено механізм нарахування МПЗ контролюючими органами на земельні ділянки, що належать фізичним особам. Зокрема, фізична особа звільняється від МПЗ, якщо контролюючий орган не вручив ППР у відповідні строки.

Згідно із Законом, перший період нарахування МПЗ – 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік.

Законом передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04.

Законом у частині місцевих податків:

  • додано механізм адміністрування справляння плати за землю в частині вже існуючого з моменту прийняття ПКУ об’єкту оподаткування – земельної частки (паю), а саме розширено джерела інформації, на підставі яких може бути нараховано податок, додано  дані державного реєстру речових прав, надання безпосередньо платником документів на земельну частку пай чи отримання від органів місцевого самоврядування інформації про прийняття рішення про виділення земельної частки пай в натурі на місцевості.

Законом у частині оподаткування податком на додану вартість:

  • змінено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН до 365 календарних днів;
  • тимчасово до 01.01.2026 р. запроваджується касовий метод обрахунку для постачання електроенергії;
  • поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування;
  • приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України;
  • звільнено від ПДВ друге та наступне постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни;
  • продовжено до 01.01.2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

Законом у частині податку на доходи фізичних осіб:

  • передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;
  • передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину;
  • звільнено від ПДФО дохід у вигляді соціальних послуг, які надаються згідно із Законом України «Про соціальні послуги» надавачами таких послуг;
  • передбачено, що контролюючий орган не може в цілях підтвердження витрат вимагати інформацію у платників податків, що міститься в базах, доступ до яких він має;
  • право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям;
  • передбачено, що ПДФО від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими установками, сплачується до відповідного бюджету за місцезнаходженням установок;
  • передбачено, що до витрат на придбання інвестиційного активу прирівнюється його вартість, задекларована під час одноразового декларування. Також надано право на зменшення доходу від операцій з третім продажем рухомого / нерухомого майна (що оподатковується по 18%) та операцій з майновими правами ( то числі отриманні активів через їх погашення) на суму задекларованої вартості таких активів під час податкової амністії;
  • включено до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;
  • право на включення витрат по допомозі медичним закладам в повному обсязі до податкової знижки поширено також на 2021 та 2022 рік.

Законом доповнено перелік операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, операцією з вивезення за межі митної території України невикористаної раніше ввезеної у виробництві сировини, приведено у відповідність коди УКТ ЗЕД до нової редакції Митного тарифу України.

Законом також внесений ряд змін, які стосуються виробництва спирту етилового.

Законом поширено правила антифорстолінга на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання (ТВЕН) та виключено положення про скасування пільги з акцизного податку для зеленої енергетики.

Законом у частині оподаткування екологічним податком збільшено відсоток щорічного підвищення ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та скорочено термін досягнення основної ставки встановлених у пунктах 245.1 та 245.2 статті 245 ПКУ з 01.01.2030 до 01.01.2025 року та встановлено підвищення ставок екологічного податку на 10% за розміщення забруднюючих речовин.

Законом удосконалено норми щодо видачі/анулювання ліцензій з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Законом запроваджено диференціацію ставок оподаткування руд заліза та уточнено окремі ставки рентної плати.

Законом також передбачено до 2037 р. широкий перелік податкових пільг для компаній, що здійснюють діяльність у шахтарських регіонах.

3.     Підписання змін до ПКУ заблоковано

Як зазначено вище, 30.11.2021 р. депутати ВРУ проголосували за прийняття в цілому Законопроєкту № 5600.

Наразі остаточний текст ухваленого Закону невідомий, адже протягом 1 і 2 грудня народні депутати зареєстрували 23 проєкти постанов ВРУ “Про скасування рішення Верховної Ради України від 30 листопада 2021 року про прийняття у другому читанні та в цілому проекту Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень”

Відповідно до пояснювальних записок, нардепи переконані, що розгляд і ухвалення цого законопроєкту відбулося із порушеннями вимог Конституції України та Регламенту Верховної Ради України.

Таким чином, спікер ВРУ не зможе підписати законопроєкт №5600 і передати його на підпис Президенту, доки не буде розглянуто всі подані проєкти «блокувальних» постанов.

4.     Плани перевірок на 2022 рік

Нагадуємо, що ще в жовтні цього року контролюючі органи оприлюднили проєкти планів перевірок на 2022 рік. Але накази на той час не були підписані

Наразі органи державного нагляду (контролю) почали затверджувати плани перевірок на 2022 рік. Ознайомитись з ними можна на Інспекційному порталі.

Також на Інспекційному порталі можна переглянути план комплексних перевірок на 2022 рік, який був затверджений Наказом ДРСУ від 15.11.2021 р. № 383.

Звертаємо увагу, що серед затверджених планів перевірок не містяться плани перевірок від ДПС і ФСС.

План-графік податкових перевірок на 2022 рік має бути оприлюднений до 25 грудня року, що передує року, в якому проводитимуться такі документальні планові перевірки.

Плани-графіки перевірок ФСС складаються щоквартально та розміщуються на веб-сайтах фонду в областях та місті Києві.

5.     Відтермінування строків обов’язкового застосування РРО – законопроєкт

Нагадаємо, що з 1 січня 2022 року всі платники єдиного податку 2 – 4 груп повинні обов’язково застосовувати РРО при готівковому продажу товарів і послуг.

Але народні депутати вкотре намагаються відтермінувати строки розширеного застосування РРО платниками єдиного податку. З цією метою на сайті ВРУ було зареєстровано законопроєкт № 6376 від 02.12.2020 р. щодо відтермінування строків до 1 січня 2023 року.

 За пояснювальною запискою до законопроєкту, запровадження та подовження карантинних обмежень через COVID-19 ставить перед малим бізнесом складні виклики, які насамперед пов’язані зі збереженням діяльності та існуючих робочих місць.

Водночас подолання негативних наслідків кризи в економіці є одним із пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, підтримки та сприяння відновленню його економічної активності.

Законопроєктом  пропонується шляхом внесення змін до абзацу 4 пункту 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ відтермінувати на рік (до 1 січня 2023 року) обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп.

6.     Законопроєкт щодо зменшення штрафів за недопуск Держпродспоживслужби до перевірок

На сайті ВРУ зареєстровано законопроєкт № 6352 від 25.11.2021 р. «Про внесення змін до деяких Законів України щодо перегляду процедури проведення перевірок порушення прав споживачів та зменшення розміру штрафних санкцій», який розроблений з метою наближення національного законодавства про захист прав споживачів до законодавства Європейського Союзу та гармонізації системи захисту прав споживачів в Україні з принципами, підходами та практиками ЄС.

Законопроєкт покликаний удосконалити чинну систему проведення перевірок та притягнення до відповідальності за порушення прав споживачів винних осіб, а також уніфікувати профільне законодавство.

Проєктом Закону передбачається внесення змін до ряду законодавчих актів у сфері захисту прав споживачів до відповідальності, а саме:

  • зменшення розміру штрафу за порушення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону «Про захист прав споживачів» з метою недопущення надмірних фінансових санкцій за незначні порушення;
  • запровадження градації штрафних санкцій в залежності від повторюваності правопорушень та типу суб’єкту господарювання (мале чи велике підприємство), вбачається необхідним також використання такого критерію як ступінь ризику від провадження суб’єктом господарювання господарської діяльності;
  • запровадження інституту судового контролю над накладенням штрафів Держпродспоживслужбою.

 Зокрема, законопроєктом № 6352 пропонується викласти у новій редакції пункт 8 частини першої статті 23 Закону про захист споживачів.

Так, за створення перешкод у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування за наявності законних підстав для її проведення, пропонується запровадити відповідальність:

  • у розмірі 0,05 відсотка вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з низьким  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,25 відсотка, у разі повторного вчинення порушення протягом календарного року, але не менше 1000 нмдг, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 1000 нмдг;
  • у розмірі 0,25 відсотка вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з середнім  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та 0,5 відсотків у разі повторного вчинення порушення протягом календарного року, але не менше 2000 нмдг, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 2000 нмдг;
  • у розмірі одного відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць для суб’єктів господарювання з високим  ступенем ризику від провадження господарської діяльності у разі вчинення порушення вперше та двох відсотків у разі повторного вчинення порушення протягом календарного року, але не менше 3000 ндмг, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, – у розмірі 3000 ндмг

Наразі цей штраф застосовується до всіх СГ у єдиному розмірі – від 1 до 10 відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше 10 нмдг.

7.     Визначення «повторності» порушення за неподання чи несвоєчасне подання звітності – роз’яснення від ДПС

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що статтею 120 ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями встановлено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, –  тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п. 113.3 ст. 113 ПКУ у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

При цьому згідно з п. 113.8 ст. 113 ПКУ за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПКУ та іншими законами України.

Таким чином, штраф у розмірі 1020 грн за неподання чи несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) застосовується у разі, якщо до платника податків протягом року вже було застосовано штраф саме за таке порушення.

Не тягне накладення штрафу, передбаченого п. 120.1 ст. 120 ПКУ в розмірі 1020 грн, як за повторне порушення строків подання податкових декларацій (розрахунків) застосування фінансової санкції у вигляді штрафу, передбаченого іншими статтями ПКУ, зокрема, п. 119.1 ст. 119 ПКУ (за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку).