1.      Збільшення мінімальної зарплати з 1 грудня

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 грудня 2021 року розмір мінімальної зарплати становитиме:

у місячному розмірі – 6 500 грн;

у погодинному розмірі – 39,12 грн.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 грудня становитиме 2 481 грн.

Збільшення розміру мінімальної зарплати вплине на суму доплати, якщо зарплата працівників менше мінімальної заробітної плати. Адже розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст. 3¹ Закону про оплату праці).

Нагадуємо, що згідно з п. 4 Порядку № 1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Тож, індексацію заробітної  плату у грудні необхідно проводити в межах 2481 грн.

Також з 1 грудня зростає мінімальний страховий внесок з ЄСВ.  Відповідно до ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Тому мінімальний страховий внесок буде становити 6500 х 22% = 1430 грн. Не нижче цієї суму потрібно сплачувати ЄСВ за основних працівників. Максимальна база для нарахування ЄСВ становитиме 97 500 грн.

Для підприємців також з 1 грудня зростає мінімальний страховий внесок з ЄСВ:

– 1320 грн за жовтень і листопад;

– 1430 грн. за грудень.

Таким чином, мінімальний розмір ЄСВ для підприємців за 4 квартал 2021 року становить 4070 грн.

2.      Прийнято Закон про внесення змін до законодавства щодо запровадження діяльності БЕБ

Президент України В. Зеленський підписав Закон № 1888 про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України, який був прийнятий ВР України 17.11.2021 р.  

Закон визначає законодавче підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Законом встановлено такі концептуальні положення:

• У Кодексі про адміністративні порушення:

– визначається відповідальність працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами;

– передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України.

•  У Кримінальному кодексі:

– вводиться відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість, як окремий вид кримінального правопорушення, розслідування якого віднесено до компетенції Бюро економічної безпеки України. Визначення окремого складу злочину щодо шахрайства з податком на додану вартість надасть можливість задля ефективного розслідування фактів розкрадання або заволодіння бюджетними коштами у вигляді податку на додану вартість, а також дозволить уникати суперечності між правоохоронними органами під час визначення складів злочинів за статтею 191 ККК;

– внесено зміни до ряду інших складів злочинів у зв’язку із створенням Бюро економічної безпеки України, забезпечення його незалежності та особливого порядку розслідування кримінальних правопорушень скоєних стосовно його працівників.

• У Кримінальному процесуальному кодексі:

–  визначена основна та додаткова підслідність Бюро економічної безпеки України;

– внесені необхідні зміни щодо виключення такого суб’єкта кримінального провадження як «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» та введення нового суб’єкта – Бюро економічної безпеки України;

– закріплені повноваження для здійснення оперативними підрозділами Бюро економічної безпеки України негласних слідчих (розшукових) дій, а також внесені інші зміни задля належного досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.

Прикінцевими та перехідними положеннями передбачено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України.

Досудове розслідування кримінальних правопорушень, відомості щодо яких внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до набрання чинності цим Законом та які перебувають у провадженні Національного антикорупційного бюро України станом на день набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати детективи Національного антикорупційного бюро України відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Закон № 1888 щодо запровадження БЕБ опубліковано в «Голосі України» від 24.11.2021 р. № 222.

3.      Бюро економічної безпеки запрацювало з 25 листопада

Директор Бюро економічної безпеки України Вадим Мельник 24 листопада направив на погодження до Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Міністерства цифрової трансформації проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про початок діяльності Бюро економічної безпеки”. 

Після погодження зазначеними міністерствами та надання висновку Міністерством юстиції України, постанову підписує Кабінет Міністрів України.

У проєкті постанови зазначено, що БЕБ у встановлений законом строк, до 25 листопада 2021 року, встиг укомплектуватися на 30% від загальної штатної чисельності центрального апарату Бюро, що дозволяє органу розпочати роботу. 

Станом на 22 листопада у БЕБ працевлаштовано 214 працівників. Серед них – державні службовці, гласні штатні працівники, які мають спеціальні звання, а також особи, працевлаштовані за трудовими договорами. 

“На початковому етапі роботи БЕБ дана кількість працівників може забезпечити належне виконання функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави”, – зазначено у проєкті постанови.

Нагадаємо, після запуску відомства розслідування економічних правопорушень стає виключним повноваження Бюро. Зокрема, це:

• розслідування фінансових та податкових правопорушень (зокрема, “скрутки” НДС);
• махінації зі сплатою податків, фальсифікація податкової звітності тощо;
• виготовлення та розповсюдження нелегальних підакцизних товарів (алкоголь, тютюнові вироби, паливо);
• підробка грошей та фінансових документів;
• перешкоджання законній господарській діяльності тощо. 

Повноваження з опрацювання таких справ втрачають Національна поліція, СБУ та податкова міліція, яка ліквідується. 

Особливість БЕБ в тому, що це аналітичний орган з правоохоронною функцією. Крім здійснення традиційного кримінального розслідування без силового тиску на бізнес, аналітик Бюро буде здійснювати кримінальний аналіз та надавати рекомендації детективу під час ведення слідства. Аналітика дасть змогу працювати на випередження та запобігання кримінальним проявам в економіці, а не реагувати на них постфактум.

У проєкті постанови також зазначено, що одразу як БЕБ запрацює, буде забезпечено своєчасне передання до БЕБ від правоохоронних органів матеріалів кримінальних проваджень у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Однак, нагадаємо, що попри готовність БЕБ працювати, за органом досі не закріплена власна обладнана будівля. Затягування процесу виділення приміщення для БЕБ з боку Кабінету Міністрів України може унеможливити процес передачі кримінальних проваджень та роботу органу в цілому.

24 листопада 2021 року Кабмін видав Розпорядження № 1493-р «Про початок діяльності Бюро економічної безпеки», яким погодився з пропозицією Бюро економічної безпеки про початок його діяльності та можливість виконання зазначеним Бюро функцій та завдань щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

4.      Збільшено штрафні санкції за несплату податків

Як вказано вище, Закон № 1888 щодо запровадження діяльності БЕБ опубліковано в «Голосі України» від 24.11.2021 р. № 222 і його норми набрали чинності одночасно з початком роботи БЕБ, а саме з 25 листопада 2021 року.

Законом № 1888 збільшено штрафи і кримінальну відповідальність платників податків.

В ст. 212 ККУ за умисне ухилення від сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), що входять у систему оподаткування, вдвічі збільшено штрафні санкції:

•  від 85 тис. до 170 тис. грн (було від 51 тис. до 85 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, якщо розмір ненадходження становить від 3000 НМДГ (3 405 000 грн на 2021 р.);
• від 170 тис. до 255 тис. грн (було від 85 тис. до 119 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, якщо розмір ненадходження становить від 5000 НМДГ (5 675 000 грн на 2021 р.).

При цьому змінено ч. 4 ст. 212 ККУ, яка говорить, що особа звільняється від кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Відтак сплатити заборгованість може й підприємство, а не сам керівник, як було раніше.

Аналогічна зміна внесена щодо погашення боргів з ЄСВ – зі ст. 212¹ ККУ виключено слова про сплату заборгованості з ЄСВ саме особою, яка притягається до відповідальності. Інші зміни в ст. 212¹ ККУ не внесені, тому розмір штрафів за несплату ЄСВ залишився незмінним.

Також внесено зміни до КУпАП щодо накладання штрафних санкцій:

• в розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ (ст. 184³ КУпАП). Якщо таке порушення вчинено юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, а також громадськими об’єднаннями, то штраф на ФОПів, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань становить від 34 тис до 51 тис грн. Повторне порушення обійдеться фізособам у суму від 51 тис до 68 тис. грн, а ФОПам чи посадовцям – від 68 тис. до 85 тис. грн;
• в розмірі від 4250 до 6 000 грн за невиконання законних вимог посадових осіб БЕБ (ст. 185¹³ КпАП), а за повторне порушення – від 6800 до 10200 грн. Невиконання законних вимог передбачає, в тому числі, ненадання інформації на запит посадових осіб, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення встановлених законом строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація.

5.      КЗпП буде доповнено новою підставою для звільнення — законопроєкт

У Верховній Раді України зареєстровано Законопроєкт  № 6323 від 18.11.2021 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення трудового договору та виплат належних працівникові сум у разі його смерті».

Документ розроблено з метою усунення наявних прогалин в трудовому  законодавстві в частині припинення трудового договору у разі смерті та впровадження єдиного систематизованого регулювання відносин у сфері цивільного та трудового законодавства в частині виплат належних працівникові сум у разі його смерті.

Законопроєктом пропонується доповнити новими нормами Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки»:

У Кодексі законів про працю України  пропонується:

1) частину першу статті 36 доповнити новим пунктом про те, що підставами припинення трудового договору є зокрема і смерть працівника або власника – фізичної особи;

2) частину першу статті 116 (Строки розрахунку при звільненні) доповнити новою частиною, в якій передбачити, що у разі смерті працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, що не були ним одержані за життя, провадиться членам його сім’ї з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини;

3) частину шосту статті 83 (Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки) викласти в редакції, яка б відповідала ст. 1227 ЦКУ, а саме: «у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, виплачується членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини».

Аналогічні змінам статті 83 КЗпПУ пропонуються і зміни до частини шостої статті 24 Закону України «Про відпустки».

В разі прийняття, норми Закону наберуть чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

6.      Депутати пропонують збільшити повноваження державних аудиторів при ревізіях

До ВРУ внесений законопроект № 6330 від 19.11.2021 року щодо удосконалення інструментів системи державного фінансового контролю.

За пояснювальною запискою основною метою проекту є удосконалення інструментів системи державного фінансового контролю на державному, регіональному та місцевому рівні, яка сприятиме дотриманню законності та ефективності державного управління та управління державними фінансами, виявленню і попередженню порушень законодавства, які загрожують фінансовій безпеці держави, недопущенню зловживань у фінансовій сфері та шахрайства з державними ресурсами, посиленню контролю за найбільш ризиковими сферами, зокрема під час управління об’єктами державної власності.

Досягти зазначену мету законопроектупропонується шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Закону України "Про управління об’єктами державної власності" та деяких інших законодавчих актів України.

Законопроектом пропонується:

• унормувати взаємодію правоохоронних органів та органів державного фінансового контролю;
• унормувати право отримання доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків (баз) даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування;
• удосконалити процедуру збору доказової бази під час заходів державного фінансового контролю, зокрема запровадити фото-, відео-, аудіо-фіксацію;
• спростити процедуру документування процесу організації ревізій та зустрічних звірок, судових проваджень та доступу до банківської інформації у разі виникнення потреби під час проведення заходів державного фінансового контролю;
• посилити відповідальності посадових осіб об’єктів контролю за порушення законодавства з фінансових питань відповідно до змісту правопорушення, невиконання законних вимог та перешкоджання законній діяльності органу державного фінансового контролю, зокрема ненадання інформації або надання недостовірної (неповної) інформації на запит органів державного фінансового контролю тощо.

Також пропонується внести зміни до Закону України “Про управління об’єктами державної власності” для встановлення підстав ініціювання розгляду питання щодо розірвання контракту з керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки у разі недосягнення визначених контрактом показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Орган державного фінансового контролю у разі встановлення під час заходів державного фінансового контролю фактів невиконання показників, передбачених контрактом, вноситиме відповідному суб’єкту управління об’єктами державної власності пропозиції щодо розгляду питання про розірвання контракту з такими керівниками суб’єктів господарювання.

Передбачається, що Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.

7.      Початок роботи е-кабінету системи фінмоніторингу відтерміновано

Державна служба фінмоніторингу повідомляє, що 26 листопада 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.11.2021 № 602 «Про внесення зміни до пункту 4 наказу Міністерства фінансів України від 04 червня 2021 року № 322», згідно з яким термін набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 04.06.2021 № 322 (далі – наказ Мінфіну № 322) перенесено з 27 листопада 2021 року на 01 травня 2022 року.

Наказом Мінфіну № 322 затверджені, зокрема:

• Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;
• Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, в тому числі нові формати та категорії інформаційного обміну.

Виходячи з наведеного, впровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи «електронний кабінет системи фінансового моніторингу» для інформаційного обміну та подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до наказу Мінфіну № 322 буде здійснено одночасно з набранням чинності цього наказу.

До набрання чинності наказу Мінфіну № 322, доступ до особистого кабінету суб’єктам первинного фінансового моніторингу буде надаватися в тестовому режимі, про що буде повідомлено додатково.

Водночас, повідомляється, що до набуття чинності нормативно-правової бази щодо забезпечення роботи е-кабінету системи фінансового моніторингу та надання суб’єктам доступу до особистих кабінетів, суб’єкти зобов’язані надавати до Держфінмоніторингу інформацію в електронному або паперовому вигляді відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів, зокрема, Інструкції щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2016 № 24, та Порядку електронної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2015 № 1085.

8.     Затверджено спрощену податкову декларацію з ПДВ для нерезидентів

Для звітування щодо наданих електронних послуг відповідно до п.208¹.8 ст. 208¹ ПКУ Міністерство фінансів України Наказом від 21.10.2021 р. № 555 затвердило:

– форму спрощеної податкової декларації з податку на додану вартість;

– форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

– Порядок заповнення і подання спрощеної податкової звітності з податку на додану вартість.

Мова йде про так званий «податок з Гугла і Фейсбука» – ПДВ для електронних послуг нерезидентів, які постачаються фізичним особам, місце постачання яких розташоване на митній території України. Іноземні компанії, які постачають українцям електронні послуги, зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік.

Звітний (податковий) період дорівнює одному календарному кварталу. Особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, складає і подає декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Декларація та уточнюючий розрахунок до неї заповнюються державною або англійською мовою. Усі показники у податковій звітності проставляються в іноземній валюті(євро або долар США), яку обрано при реєстрації платником податку та в якій сплачується податок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Наказ № 5555 набирає чинності 01 січня 2022 року. Отже  нерезиденти будуть звітувати за новою декларацією з 2022 року.