1.     Нові правила інформування Держфінмоніторингу суб’єктами первинного фінмоніторингу

27 листопада 2021 року набере чинності Наказ Мінфіну від 04.06.2021 р. № 322, яким затверджено:

– Порядок створення особистого кабінету суб’єкта первинного фінансового моніторингу та доступу до е-кабінету системи фінансового моніторингу;

– Порядок інформаційної взаємодії суб’єктів первинного фінансового моніторингу та Державної служби фінансового моніторингу України.

Порядок створення особистого кабінету розроблено для забезпечення подання/отримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу відповідно до Закону про запобігання та протидію інформації, необхідної для їх обліку як суб’єктів, інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (Закон № 361-IX), а також доведення Держфінмоніторингом до суб’єкта інформації відповідно до закону.

Особистий кабінет суб’єкта створюється на підставі інформації про суб’єкта, поданої ним в установленому порядку.

Особистий кабінет забезпечує інформаційну взаємодію щодо надання суб’єктом Держфінмоніторингу інформації, пов’язаної зі здійсненням фінансового моніторингу та отримання суб’єктами від Держфінмоніторингу запитів, рішень, доручень та іншої інформації відповідно до Закону № 361-IX. Подані суб’єктом повідомлення, листи відображаються у особистому кабінеті та завантажуються до інформаційних ресурсів єдиної інформаційної системи.

Порядок інформаційної взаємодії визначає механізм взаємодії між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом щодо забезпечення відповідно до Закон № 361-IX.

Подання суб’єктами будь-якої інформації до Держфінмоніторингу, а також доведення Держфінмоніторингом до суб’єктів запитів, рішень/доручень, та іншої інформації, визначеної Законом № 361-IX, здійснюється в електронній формі.

Нагадуємо, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;

2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;

3) професійні учасники організованих товарних ринків;

4) професійні учасники ринків капіталу, крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі фінансовими інструментами;

5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;

6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;

7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):

– суб’єкти аудиторської діяльності;

– бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

– суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

– адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

– нотаріуси;

– суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;

– особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;

– суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;

– суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

– суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

8) постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

2.      Кабмін затвердив нову методику нормативної грошової оцінки землі для усіх видів ділянок

Міністерство аграрної політики повідомляє, що Уряд ухвалив історичну для земельної реформи Постанову від 03.11.2021 р. № 1147 «Про затвердження методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Постанова набрала чинності 10 листопада.

Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко зазначив, що раніше одночасно існували три різні методики оцінки. Як наслідок, показники оцінки сусідніх ділянок могли дуже відрізнялися між собою. У громади була необхідність розробляти й затверджувати три різних види технічної документації. Аграрії, промисловці, органи місцевого самоврядування знають як багато економічних питань прив’язано до НГО земельних ділянок, адже без неї не можна ні сплатити плату за землю, ні продати майно, ні здати його в оренду. 

«Уряд уніфікував проведення такої оцінки, звівши все в одну методику. Тепер Рада відповідної територіальної громади зможе затвердити НГО відразу для всіх земельних ділянок усіх категорій та форм власності на всій території громади за зрозумілими й прозорими процедурами», – підкреслив Міністр.

Роман Лещенко пояснив, що відтепер нормативно-грошова оцінка визначається так:  площа земельної ділянки, що підлягає оцінці, множиться на чітко визначений норматив капіталізованого рентного доходу та п’ять коефіцієнтів, які залежать від розташування, призначення та якості земельного активу. Іншими словами: те, наскільки близько земельна ділянка розташована до великих міст чи курортно-рекреаційних об’єктів; чи є вплив радіаційного забруднення; яке її цільове призначення; які регіональні та зональні фактори її місце розташування, – це все впливатиме на кінцевий розмір НГО. 

«Ця постанова – важливий ключ для територіальних громад у повномасштабному проведенні НГО всіх земель, що розташовані на їх територіях. Відтепер оцінка буде одразу на всю територію громади, а не на окремі «клаптики». Результати оцінки одразу по всій громаді потраплятимуть до Державного земельного кадастру і кожний бажаючий зможе отримати витяг про оцінку своєї ділянки швидко та без зайвих бюрократичних процедур», – резюмував Роман Лещенко.

3.     Затверджено порядок ведення обліку товарних запасів для ФОП

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що наказом Мінфіну України від 03 вересня 2021 року № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – Порядок).

Порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону про РРО зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.

Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

Водночас, ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми ведення обліку товарних запасів, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми ведення обліку товарних запасів щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Форма ведення обліку товарних запасів ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі та має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів. Перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів.

Під час ведення обліку товарних запасів в електронній формі ФОП обирає на власний розсуд програмний формат та метод внесення інформації до Форми обліку з дотриманням вимог цього Порядку.

Порядком встановлено заборону продажу товарів, на які у місцях продажу таких товарів (господарських об’єктах) відсутні:

1) первинні документи, записи про які внесено до Форми обліку;

2) відповідні записи у Формі обліку про наявні первинні документи;

3) первинні документи і записи у Формі обліку про такі первинні документи.

Форма обліку, первинні документи на товари мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.

Такі документи щомісячно групуються в хронологічному порядку їх відображення у Формі обліку та/або підшиваються для подальшого зберігання разом із Формою обліку, в якій інформацію про такі документи відображено.

Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Наказ № 496 набирає чинності з 26 листопада 2021 року.

4.       Оновлено правила проведення індексації доходів громадян

Постановою від 03.11.2021 р. № 1141 Кабмін привів у відповідність до Закону України „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Нагадаємо, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон № 1667-IX “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, який передбачає створення спеціального правового режиму для ІТ-галузі. Закон передбачає ряд заходів, які сприятимуть розвитку IT-індустрії, зокрема, запровадження гіг-контрактів.

Постановою передбачено, що підтримка купівельної спроможності винагород, компенсаційних та інших виплат, що сплачуються резидентами Дія Сіті працівникам та гіг-спеціалістам, забезпечуватиметься шляхом періодичного перегляду їх розміру.

Крім того, уточнено редакцію окремих норм Порядку проведення індексації грошових доходів, зокрема, для:

– осіб, які працюють / служать неповний робочий / службовий час;

– посадових осіб митної служби.

У разі коли особа працює / служить неповний робочий /службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.

Постанова № 1141  почала діяти з 09 листопада 2021 р.

5.      Роз’яснення від Мінюсту щодо термінів підтвердження інформації про КБВ

Нагадаємо, що 10 жовтня набрав чинності Закон №1805-ІХ, яким  перенесено граничний строку інформування про бенефіціарів на 11 липня 2022 року.  Але залишились питання  щодо термінів подання щорічного підтвердження про КБВ вже діючим юридичним особам.

Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції надало роз’яснення, в якому були враховані строки перенесення для інформування про бенефіціарів.

 Так, юридичні особи, які зобов’язані підтверджувати (оновлювати) відомості про КБВ та були створені та зареєстровані до 28.04.2020 р., вперше повинні підтверджувати відомості про бенефіціарів у такі строки:

  • якщо відомості подано у період з 11.07.2021 р. по 31.12.2021 р. – вперше підтверджувати бенефіціарів слід у 2022 році;
  • якщо відомості подано після 01.01.2022 р. – вперше подавати підтвердження про бенефіціарів необхідно у 2023 році.

Водночас, для підприємств, створених та зареєстрованих після 28.04.2020 р., перше підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника слід подавати у 2022 році

Підтвердження відомостей про КБВ подається щорічно протягом 14 календарних днів з дати державної реєстрації юрособи.

Для підтвердження відомостей необхідно надати наступні документи:

  • заяву за формою № 6;
  • структуру власності;
  • витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію ЮО – нерезидента; 
  • нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу КБВ для нерезидента та резидента (паспорт зразка 1994 року).

Заявником для таких дій є керівник юрособи або уповноважена особа (на підставі відомостей ЄДР або нотаріальної довіреності). 

6.      Законопроєкт щодо нових видів та тривалості відпусток

Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ВРУ, зареєструвала законопроєкт № 6171-2 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Фонду соціального страхування України та оптимізації його видатків.

Відповідно до пояснювальної записки, даним законопроєктом серед іншого передбачається консолідація національного та міжнародного законодавства у питанні надання відпусток.

 Законопроєктом пропонується внести зміни до Закону про відпустки та встановити такі види відпусток:

  • основна відпустка;
  • додаткові відпустки:
  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • відпустка у зв’язку із доглядом за дитиною;
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини;
  • відпустка працівникам із сімейними обов’язками;
  • відпустка при народженні дитини;
  • відпустки без збереження заробітної плати.

Також законопроєктом пропонується встановити, що щорічна основна відпустка складається з основної відпустки, яка відлічується з дня укладення трудового договору, та відпустки за станом здоров’я.  

Працівникам планують надавати основну відпустку тривалістю не менш як 29 робочих днів за відпрацьований робочий рік, з яких 10 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я (наразі тривалість щорічної основної відпустки складає 24 к.д.). Відпустка за сімейними обставинами та станом здоров’я надається невідкладно та у будь-який час за зверненням працівника, у тому числі і усним.

Персоналу зайнятому на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, залучених до роботи із шкідливими і важкими умовами праці та пов’язаному з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або при роботі яка виконується в  особливих природних географічних і геологічних умовах підвищеного ризику для здоров’я, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, надається основна відпустка тривалістю 31 робочий день за відпрацьований робочий рік з яких 12 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я.

Працівникам лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається основна відпустка тривалістю 31 робочий день за відпрацьований робочий рік з яких 12 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я відповідно до Списку робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин надається основна відпустка тривалістю 31 робочий день за відпрацьований робочий рік з яких 12 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я.

Особам віком до вісімнадцяти років надається основна відпустка тривалістю 29 робочих днів за відпрацьований робочий рік з яких 10 робочих днів відпустки за сімейними обставинами та станом здоров’я.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Черговість надання відпусток, крім відпусток за сімейними обставинами та станом здоров’я, може визначатися графікам. 

При складанні графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку. Необхідність затвердження графіку відпусток на підприємстві визначається роботодавцем.

7.     Чергові зміни до порядку формування і видачі е-лікарняних – проєкт від МОЗ

На офіційному сайті СПО профспілок розміщено проєкт наказу МОЗ “Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України” щодо формування та використання електронних листків непрацездатності та медичних висновків про тимчасову непрацездатність”.

Цим наказом пропонується внести зміни до двох нормативних актів:

  • Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 р. № 1066;  
  • Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 р. № 1234.

Проєкт наказу передбачає наступні зміни:

1) лікуючий лікар санаторно-курортного закладу формує медичний висновок категорії “Догляд за хворою дитиною”:

– для осіб, у разі догляду за дитиною, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС, для проходження санаторно-курортного лікування;

– для осіб, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років, – за наявності показань про необхідність стороннього догляду під час лікування у санаторно- курортному закладі;

2) медичний висновок категорії “Лікування в санаторно-курортному закладі” формується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на підставі медичного запису про пацієнта та висновку лікуючого лікаря;

3) випадок тимчасової непрацездатності за категорією “Догляд за хворою дитиною” не може перевищувати 14 календарних днів в амбулаторних умовах (для дитини віком до 14 років), для особи, яка здійснює догляд, окрім випадків необхідності сумісного перебування із пацієнтом під час його госпіталізації або лікування в санаторно-курортному закладі;

4) для осіб, які віднесені до І категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС, медичний висновок категорії “Лікування в санаторно-курортному закладі” формується лікуючим лікарем на весь період лікування за наявності показань для направлення на лікування в санаторно-курортний заклад;

5) листок непрацездатності вважається виданим через 7 днів після дати його закриття та набуває статусу “готовий до оплати (виданий)”;

6) в період до 1 лютого 2022 року на підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та які містять посилання на запис у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я про попередній медичний висновок, формуються листки непрацездатності, як продовження випадку непрацездатності, в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих листків непрацездатності (крім статусу “сформовано помилково”).

Передбачається, що наказ набере чинності з дати офіційного опублікування.

8.     Юросіб та ФОП на спрощеній системі перевіряти забороняється – Державна регуляторна служба

Державна регуляторна служба нагадує, що на сьогодні діють норми Закону України від 23.02.2012 р. № 4448-VI «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (далі Закон № 4448-VI), якими передбачені особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Так, згідно зі статтею 3 Закону № 4448-VI органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом.

Дія цього Закону поширюється на фізичних осіб-підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Виключенням з цього є проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг.

Також органи захисту прав споживачів мають право проводити позапланові перевірки за скаргами споживачів.

Дія Закону № 4448-VI не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

Тому органам контролю при здійсненні перевірок варто дотримуватися  вимог Закону № 4448-VI.