1.     Проєкт Держбюджету-2022 підтримано у І читанні

20 жовтня Верховна Рада прийняла за основу проєкт Постанови «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України
про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 6000-П).

Це фактично означає схвалення та підтримку в першому читанні проєкту Державного бюджету на 2022 рік (законопроєкт № 6000).

Кабінету Міністрів України доручено підготувати проєкт Закону України про Державний бюджет України на 2022 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради та подати його на розгляд ВРУ у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою.

Комітетом ВР з питань бюджету було розглянуто більше 3000 правок, поданих народними депутатами.

Проектом Держбюджету на 2022 рік заплановано встановити наступні основні показники:

доходи – у сумі 1267,4 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 191,4 млрд грн або на 17,8% та затверджених із змінами на п.р. на 159,96 млрд грн або на 14,4%);

видатки –  у сумі 1441,9 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 153,8 млрд грн або на 11,9% та затверджених із змінами на п.р. на 96,9 млрд грн або на 7,2%);

повернення кредитів – у сумі 10,28 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 0,76 млрд грн або на 8% та затверджених із змінами на п.р. на 1,7 млрд грн або на 19,7%);

надання кредитів – у сумі 23,74 млрд грн (більше фактичних за 2020 р. на 8,7 млрд грн або на 57,9%  та затверджених із змінами на п.р. на 6,1 млрд грн або на 34,9%);

дефіцит (фінансування) – у сумі 188 млрд грн (менше фактичних за 2020 р. на 29,6 млрд грн або на 13,6% та затвердженого із змінами на п.р. на 58,6 млрд грн або на 23,8%).

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня – 2393 гривні; з 1 липня – 2508 гривень; з 1 грудня – 2589 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення цей показник складатиме:

  • дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2100 гривень, з 1 липня – 2201 гривня, з 1 грудня – 2272 гривні;
  • дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2618 гривень, з 1 липня – 2744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;
  • працездатних осіб: з 1 січня – 2481 гривня, з 1 липня – 2600 гривень, з 1 грудня – 2684 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня – 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня – 2102 гривні;
  • працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня – 1600 гривень;
  • осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1934 гривні, з 1 липня – 2027 гривень, з 1 грудня – 2093 гривні.

Мінімальна заробітна плата:

  • у місячному розмірі: з 1 січня – 6500 гривень, з 1 жовтня – 6700 гривень;
  • у погодинному розмірі: з 1 січня – 39,26 гривні, з 1 жовтня – 40,46 гривні.

2.      Чергове оновлення плану документальних перевірок ДПС

21 жовтня ДПС України оприлюднила оновлений План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Зміни внесені у два розділи: 

  • Розділ І “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб”;
  • Розділ ІІ “Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів”.

Без змін залишилися інші два розділи:

  • Розділ ІІІ “Документальні планові перевірки фізичних осіб”;
  • Розділ IV плану-графіка “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Кількість запланованих перевірок не змінилась порівняно з попередніми оновленнями у червні і вересні цього року – загалом податківці планують провести 4 382 податкові перевірки юросіб: 4 162 суб’єкта господарювання згідно з Розділом І та 220 суб’єктів згідно з Розділом ІІ.

Нагадаємо, що у відповідності до Закону від 16.01.2020 р. № 466, внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

3.       Опубліковано проєкти річних планів перевірок на 2022 рік

У розділі «Плани перевірок» на Інспекційному порталі розміщено проєкти річних планових перевірок від 52 контролюючих органів центральної виконавчої влади і облдержадміністрацій та 20 органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечують внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Серед проєктів планів з великою кількістю перевірок на 2022 рік варто виділити наступні:

Повний перелік проєктів планів річних перевірок доступний за посиланням.

Затвердження Державною регуляторною службою України плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік відбудеться 15 листопада 2021 року.

Починаючи з 15 листопада 2021 року та до 1 грудня 2021 року органами державного нагляду (контролю) будуть затверджені річні планиздійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2022 рік.

Звертаємо увагу, що плани здійснення державного нагляду (контролю) стосуються перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких не відноситься Державна податкова служба України. План-графік податкових перевірок на 2022 рік повинен бути оприлюднений до 25 грудня 2021 року.

Також у переліку проєктів планів перевірок відсутній план-графік перевірок ФСС. Квартальні плани-графіки перевірок ФСС розміщуються на вебпорталах в областях та місті Києві.

4.      Сформовано проєкт плану комплексних перевірок на 2022 рік

На Інспекційному порталі оприлюднено проєкт плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду на 2022 рік. Завантажити проєкт можна за посиланням.

У 2022 році планується провести комплексні перевірки у 29 916 суб’єктів господарювання, з них 334 – фізичні особи-підприємці.

Відповідно до ст. 5 Закону № 877 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю).

Такий комплексний плановий захід проводиться один раз на рік, а усі контролюючі органи, які запланували перевірки даного суб’єкта господарювання, можуть його перевірити виключно у строки, встановлені Планом здійснення комплексних заходів на відповідний рік.

Остаточний план здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю)на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду (контролю) затверджує Державна регуляторна служба, яка оприлюднює план на своєму офіційному веб-сайті до 15 листопада року, що передує плановому.

Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до Державної регуляторної служби до затвердження та оприлюднення річного плану, тобто до 15 листопада. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю).

В разі виявлення у проєкті плану помилки у назві суб’єкта господарювання, коді ЄДРПОУ, адресі, ступені ризику або тривалості перевірки також можна звернутися до органів державного нагляду (контролю) з вимогою щодо виправлення таких помилок.

5.      Законопроєкти щодо внесення змін у порядок інформування про бенефіціарів

Нагадаємо, що ВРУ внесено зміни до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”  № 361-IX, яким збільшено строк подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власностідо 11 липня 2022 року.

05.10.2021 року у Верховній Раді було зареєстровано ще два законопроєкти щодо внесення змін у порядок подання інформаціїї про бенефіціарів. Це законопроєкт № 6131, яким передбачається доповнити перелік юридичних осіб, на яких не поширюється вимога щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, громадськими організаціями та їх відокремленими підрозділами, органами самоорганізації населення. І схожий законопроєкт № 6131-1, яким пропонується розрішити такий перелік, а саме додати туди громадські організації та їх структурні утворення, молодіжні та дитячі громадські організації та їх структурні утворення, громадські спілки та їх структурні утворення, благодійні організації та їх структурні утворення.

А 19.10.2021 року було зареєстровано ще один альтернативний законопроєкт № 6131-2, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а саме:

1) розширити перелік юридичних осіб, на яких не поширюється вимога щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, наступними юридичними особами: громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), молодіжні і дитячі громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, пенсійні фонди, органи самоорганізації населення, споживчі товариства, адвокатські бюро, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання).

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності не подається при державній реєстрації створення юридичної особи щодо юридичних осіб, засновниками яких є виключного фізичні особи, які вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, якщо вони не подали інформацію про те, що кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи є інші особи.

2) залишити обов’язок подавати документи та відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи лише при первісній реєстрації юридичної особи та у разі змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;

3) виключити обов’язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;

4) визначити, що нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, не подається у випадку: перебування особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи в установах виконання покарань; оголошення особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи у міжнародний розшук, та/або яка виїхала, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором; смерті особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи; оголошення особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; подачі документів, передбачених частиною першою цієї статті, особою, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи

5) у Прикінцевих та перехідних положеннях до законопроєкту передбачити, що  в зареєстрованих станом на момент набрання чинності цим Законом юридичних особах, засновникам (учасниками) яких є фізичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками вважаються засновники (учасники) юридичної особи, зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. У такому разі інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності таких юридичних осіб не подається.

Якщо кінцеві бенефіціарні власники юридичної особи є відмінними від фізичних осіб, які є її засновниками (учасниками) зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, така юридична особа зобов’язана протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності.

Передбачається, що в разі прийняття закон набере чинності з дня, наступного за днем опублікування.

6.      Накопичувальна пенсія за рахунок 1% з роботодавця, працівника і держави – пропозиція від Мінсоцполітики

Мінсоцполітики пропонує не зобов’язувати людей сплачувати внески на загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення за власний рахунок, але заохочувати їх це робити через 100% бонус від держави в рамках 1% від заробітної плати на старті роботи системи.

Такі пропозиції Мінсоцполітики напрацювало в результаті обговорення системи внесків з Міністерством фінансів та місією Світового банку.

З урахуванням положень зареєстрованого проекту „Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення” (реєстр. № 2683-3), яким передбачається впровадження загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, пропонується наступна модель накопичувальних внесків:

Обов’язкові внески на індивідуальні рахунки людей в розмірі 1% сплачує роботодавець (за рахунок зниження ЄСВ) на користь всіх осіб, щодо яких він є страхувальником у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Добровільні внески на власні індивідуальні рахунки в розмірі 1% сплачують всі застраховані особи з власної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) на умовах автозапису з правом відмови.

На індивідуальні рахунки людей, які не відмовились від добровільної сплати накопичувальних внесків з власної зарплати, держава перераховує додаткові стимулюючі внески в розмірі 1%.

Таким чином, всі застраховані особи автоматично стають учасниками другого рівня пенсійної системи і отримують від 1% до 3% від своєї заробітної плати на власні пенсійні рахунки, відповідного до свого вибору.

Податковий тиск на роботодавців не зростає за рахунок зниження ЄСВ на розмір накопичувального внеску.

Людина має право в будь-який час відмовитися від сплати добровільного накопичувального внеску з власної зарплати. Додаткові стимулюючі внески від держави на індивідуальний рахунок такої людини в цьому випадку припиняються. Після відмови за нею залишається право поновити сплату добровільних внесків в будь-який час за власним бажанням з одночасним поновленням сплати стимулюючого внеску від держави.

Крім того, з урахуванням кращих світових практик підвищення охоплення працюючих системою пенсійних накопичень, пропонується кожні два роки проводити повторний автозапис учасників, які раніше відмовились від сплати внесків за власний рахунок. Право відмовитись за ними зберігається.  

Людина на кожен свій внесок за рахунок співфінансування від держави фактично одразу отримає 100-відсоткову дохідність додатково до дохідності від інвестування. 

Таким чином не відбуватиметься примусу громадян до сплати накопичувальних внесків за власний рахунок. Натомість будуть ефективні стимули до добровільної участі людей у сплаті внесків до системи та гнучкі умови розвитку системи в подальшому.

Право вибору сприятиме формуванню активної позиції людей щодо пенсійних накопичень, стимулюватиме свідомий вибір пенсійного провайдера, що позитивно вплине на розвиток конкуренції у сфері накопичувального пенсійного забезпечення, знизить ризики монополізації, позитивно вплине на розвиток недержавного пенсійного забезпечення, детінізацію зайнятості і зарплат, підвищення фінансової грамотності, підвищення довіри до фінансових установ та підвищення добробуту населення в цілому, а особливо у пенсійному віці.

7.      Збільшення кількості днів оплати лікарняних за рахунок роботодавців – законопроєкт

Кабмін подав до Верховної Ради законопроєкт № 6171 щодо оптимізації функцій Фонду соцстрахування України.

Одна з ключових пропозицій, що стосується роботодавців – збільшення періоду оплати тимчасової непрацездатності із 5 до 7 перших днів страхового випадку (із 2023 року).

Також пропонують прописати умови перевірки обґрунтованості листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування.

Таку перевірку доручать уповноваженим працівникам Фонду соцстраху на підставі автоматизованого моніторингу даних, що надходять до інформаційно-телекомунікаційної системи цього Фонду.

За створення необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, на підставі якого сформовано листок непрацездатності, будуть відповідальними лікарі.

Якщо буде виплачено матеріальне забезпечення за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду протягом п’яти календарних днів з дня встановлення необґрунтованості медичного висновку звертатимуться до закладів охорони здоров’я або до ФОП, які проводять медичну практику, лікарі яких допустили необґрунтоване створення медичних висновків, з поданням про компенсацію відповідної суми матеріального забезпечення.

А за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим, не надаватимуть допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Законопроєктом також передбачається:

1) скоротити кількість документів, які подають особами до Фонду для призначення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку з 21 до 1;

2) забезпечити доступ до сервісів Фонду через портал “Дія”;

3) запровадити електронну взаємодію Фонду з державними електронними ресурсами для одержання інформації, необхідної для призначення та контролю страхових виплат (проектом акта, наразі, додатково передбачається встановити обмін інформацією із 10 реєстрами та системами);

4) уточнити та привести у відповідність із Сімейний кодексом України коло осіб, які мають право на одноразові та щомісячні страхові виплати за страхуванням від нещасного випадку, що значно скоротить кількість судових позовів щодо встановлення права на отримання страхових виплат у разі смерті потерпілого;

5) посилити відповідальність держави за дотримання прав застрахованих осіб;

6) актуалізувати норми законодавства у зв’язку із запровадженням електронного реєстру листків непрацездатності.

8.      Новий порядок для оскарження рішення ДПС про сплату недоїмки з ЄСВ

Наказом № 489 від 30.08.2021 р. Мінфін виклав у новій редакції наступні документи:

  • Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу;
  • форму Рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 1 до Порядку);
  • форму Рішення про результати розгляду скарги (додаток 2 до Порядку).

Цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду апаратом ДПС скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій.

Не застосовується він щодо оскарження вимог та/або рішень податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо законодавством встановлено інший порядок оскарження таких вимог та/або рішень, дій або бездіяльності, а також у разі оскарження постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

Не підлягають адміністративному оскарженню:

  • зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником;
  • вимоги та/або рішення, які оскаржувалися, та скарги щодо яких були розглянуті згідно з вимогами цього Порядку;
  • вимоги та/або рішення, які оскаржені платником у судовому порядку.

Зміни до Порядку внесено з метою приведення його у відповідність до Закону про ЄСВ (№ 2464-VI) з урахуванням змін в частині уточнення порядку направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, порядку і строків розгляду податковим органом скарги платника єдиного внеску. Так, змінами до Закону про ЄСВ строк розгляду скарги було скорочено з 30 до 20 календарних днів, передбачено можливість продовження строку розгляду до 60 днів та визначено з якої дати скаргу вважають задоволеною на користь платника ЄСВ у зв’язку із закінченням строку її розгляду. 

9.      НБУ зберіг облікову ставку на рівні 8,5% річних

Правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних. Це узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.   

Упродовж останніх місяців інфляція очікувано перебувала в діапазоні 10–11%, що є близьким до липневого прогнозу НБУ.

Національний банк зберігає прогноз інфляції на рівні 9,6% у 2021 році. За оцінками Національного банку, пік зростання споживчих цін припадає саме на вересень-жовтень цього року. 

Національний банк переглянув прогноз зростання реального ВВП на прогнозному горизонті з огляду на триваліший та суттєвіший вплив пандемії та наслідки від різкого підвищення цін на газ і погіршив прогноз зростання економіки з 3,8% до 3,1% у 2021 році.

З огляду на це, Національний банк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році економіка зросте на 4%.

Ключовими ризиками для економіки є значне посилення карантину в Україні та у світі, а також триваліший і суттєвіший, ніж передбачалося, інфляційний сплеск у світі.

На думку НБУ, сформований дефіцит поточного рахунку буде повністю компенсований припливом капіталу в Україну – як боргового, так і у формі прямих іноземних інвестицій.

Основним припущенням, яке Правління Національного банку України бере до уваги, залишається продовження співпраці з МВФ, що сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів в обсязі 30–31 млрд дол. США в наступні роки.

Відповідно до базового сценарію, для повернення інфляції до цілі 5% облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до ІІІ кварталу 2022 року, а не до ІІ кварталу, як очікувалося в липні.

Зниження облікової ставки протягом наступного року відбуватиметься більш поступово, ніж прогнозувалося. Очікується також, що її рівень на кінець 2022 року становитиме 7,5% порівняно з 6,5% у попередньому прогнозі.

10.  Нові правила переказів з карти на карту для клієнтів ПриватБанку

ПриватБанк повідомив, що з жовтня 2021 року вносить корективи до правил здійснення р2р переказів щодо лімітів на перекази з картки на картку Visa/Mastercard через усі канали.

За правилами внутрішньої політики банку, що базуються на вимогах фінмоніторингу та правилах платіжних систем, ліміти встановлюються на календарний місяць (з 1-го до 30/31-го числа) як для переказів по Україні, так і за кордон. Для відправника лімітована кількість переказів на місяць на одного клієнта становить тепер 100 переказів по Україні та 25 міжнародних переказів. Для отримувача 100 і 30 переказів відповідно.

ПриватБанк зауважив, що за даними статистики 99,7% клієнтів користуються послугою Приват24 для особистих цілей та відправляють чи отримують не більше 100 переказів на місяць. Для них нововведення нічого не змінять.

Одночасно фахівці банку надали відповіді на 2 найпоширеніших запитання:

  1. Що робити, якщо на мою картку надходять благодійні гроші, на лікування дитини чи гроші волонтерів та інше?

Якщо ви збираєте гроші на благодійність, чи волонтерські гроші, зателефонуйте нам на 3700 або напишіть у чат «Допомога Онлайн». Надішліть посилання із соціальних мереж чи документи, що підтверджують здійснення благодійної діяльності. Протягом одного робочого дня ми встановимо для таких карток безлімітний режим.

  • Що робити, якщо на картку я отримував гроші за продаж товарів з використанням інтернет майданчиків?

Нормативно-правовим актом Національного банку України встановлено, що користуватися особистою карткою для здійснення підприємницької діяльності не можна. Щоб надсилати й отримувати перекази безлімітно, радимо відкрити рахунок фізичної особи – підприємця або особи, яка займається професійною незалежною діяльністю відповідно до чинного законодавства України.