1.     Затверджено Реєстр великих платників податків на 2022 рік

Державна податкова служба України затвердила Реєстр великих платників податків на 2022 рік та закріпила великих платників податків  за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків.

До Реєстру великих платників податків на 2022 рік включено 1341 платника.

Порівняно з Реєстром на 2021 рік кількість підприємств скоротилася на 30 платників. Це пов’язано зі збільшенням середнього курсу євро та відповідно критеріїв сплати та доходу на 18,5 відсотка.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік також оприлюднено у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних та на вебпорталі ДПС у банері «Відкриті дані».

2.     Зміни порядку оформлення ТТН діють з 1 жовтня

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 1534-IX від 03.06.2021 року, з 1 жовтня 2021 року в Україні запроваджуються зміни порядку оформлення товарно-транспортної накладної (ТТН), відповідно до яких при її оформленні вантажовідправник буде зобов’язаний вказувати транспортний засіб та його параметри (довжину, ширину, висоту, загальну вагу, у тому числі з вантажем, та масу брутто).

Це нововведення викликає у бізнесу чимало запитань та уточнень, а також суттєво обтяжить компанії фінансово, тож Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Прем’єр-міністра та Голови профільного Комітету ВРУ з проханням переглянути цю вимогу та скасувати обов’язкове зазначення згаданих параметрів транспортного засобу.

Як зазначають експерти Асоціації, обов’язок оформлювати ТТН покладений на вантажовідправників, але оскільки останні користуються транспортними послугами інших компаній, то здебільшого не мають інформації щодо параметрів транспортного засобу перевізника. А отже, не можуть перевірити такі дані та гарантувати їх коректність при внесенні до накладної. У зв’язку з цим, у компаній-членів Асоціації виникають питання, яка похибка у занесених до ТТН значеннях параметрів транспортного засобу є допустимою.

На практиці у бізнесу немає баз даних, які б містили таку інформацію про транспортний засіб, тому ймовірно внесення даних буде відбуватися вручну, що при великій кількості задіяного автотранспорту означатиме суттєві додаткові витрати трудових та фінансових ресурсів на виконання цієї роботи. Так, за підрахунками експертів Асоціації, додаткові фінансові витрати для однієї компанії можуть сягати 1-1,5 млн гривень на рік. А міжнародним компаніям, які ведуть роботу з перевізниками в спеціальній стандартизованої глобальній програмі (Global Transportation Management Solutions – gTMS), яка не передбачає внесення подібної інформації в ТТН, ще й доведеться передбачити додаткові часові та фінансові витрати на доопрацювання програми під нові вимоги.

Асоціація сподівається на вирішення цього проблемного питання для уникнення зайвого тиску на бізнес. Натомість компанії хотіли б звернути увагу на питання запровадження реєстру ТТН. Для бізнес-спільноти важливо знати, на якому етапі перебуває процес затвердження Урядом порядку ведення та надання інформації з реєстру ТТН на вимогу Закону № 1534-IX.

3.       Роз’яснення Мінфіну щодо штрафів за відсутність QR-коду акцизної марки у фіскальних чеках

Мінфін нагадує, що своїм Наказом від 08.06.2021 № 329, який набув чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також наказом передбачено, що:

  • до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;
  • до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону про РРО з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу № 329.

Разом з тим, наразі порядком проведення розрахунків, який визначений ст. 3 Закону про РРО, не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації  розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Отже, з 1 жовтня 2021 року підстав для застосування до таких суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у податкових органів не виникне.

4.     За ІІІ квартал подається об’єднана звітність за новою формою

Нагадуємо, що відповідно до Наказу від 19.05.2021 р. № 278 були внесені зміни у Додаток 4ДФ об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Також у Наказі № 278 прописано, що об’єднану звітність за новою формою вперше потрібно подавати за ІІ квартал 2021 року. Але наказ був опублікований лише 13.07.2021 р. в «Офіційному віснику» № 53. Тому ДПСУ повідомила, що вперше звітувати за новою формою потрібно буде тільки зі звіту за ІІІ квартал.

Зміни стосуються лише введення окремого розділу ІІІ у додатку 4ДФ щодо зазначення інформацію про доходи у вигляді бюджетного гранту.

Відповідно Довідник ознак доходів доповнений кодами для позначення суми доходу у вигляді бюджетного гранту (201, 202, 203). 

Одночасно внесені зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку. Зокрема, прописані правила заповнення нового розділу ІІІ додатку 4 ДФ.

Станом на 1 жовтня вже з’явився електронний формат оновленої об’єднаної звітності.

5.      Уряд схвалив законопроєкт щодо подання щомісячної об’єднаної звітності

29 вересня Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Зокрема, запропоновано внести зміни до ПКУ в частині встановлення місячної звітності зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.

Проект Закону спрямований на вирішення проблеми своєчасності обчислення страхового стажу, призначення та отримання пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.

Довідково

З 1 січня 2021 року відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України та Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” для платників єдиного внеску запроваджено подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб, яка відповідно до вимог Податкового кодексу України подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, до 2021 року звітним періодом для платників єдиного внеску був календарний місяць.

Разом з тим практика реалізації у поточному році зазначених змін показала, що встановлення квартального звітного періоду спричиняє відтермінування надходження до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування інформації, що використовується для призначення пенсійних та інших виплат за соціальним страхуванням.

В разі прийняття закон почне діяти з 1 січня 2022 року. Тому вперше звітувати за новими правилами будемо з 2022 року. А наразі подаємо квартальну звітність зі сплати єдиного внеску і податку на доходи фізичних осіб.

6.      Як бути зі сплатою ЄСВ, якщо ФОП не отримує дохід – роз’яснення від податківців

У Головному управлінні ДПС у Тернопільській області нагадують, що з 1 січня 2021 року розширено перелік платників єдиного внеску, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Так, для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства скасовується обов’язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Отже, з 01.01.2021 самостійне визначення бази нарахування єдиного внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку), є виключно правом, а не обов’язком для зазначених платників.

Зазначена норма передбачена п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з урахуванням змін, внесених Законом від 13.05.2020 № 592-ІХ.

7.      ДРС нагадує про дозволені і заборонені перевірки під час карантину

Державна регуляторна служба нагадує, що на сьогодні діє заборона (мораторій) на проведення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Встановлено, що тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

– за діяльністю суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

– у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;

– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Таким чином, до завершення дії карантину забороняються планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) майже в усіх сферах господарської діяльності, окрім вищезазначених.

Також вірно зазначити, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», встановлює, що органам контролю у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Водночас законодавством не встановлено обмеження на  проведення органами державного нагляду (контролю) позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

ДРС невідкладно реагує на звернення суб’єктів господарювання стосовно яких органи контролю здійснюють планові та позапланові перевірки з порушення вимог законодавства.

8.      Чи проводиться податківцями перевірка одноразових добровільних декларацій?

ДПСУ нагадує, що відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

9.     Статистична та фінзвітність в електронному вигляді на 2022 рік

Держстат України оприлюднив Перелік форм державних статистичних спостережень та фінансової звітності, які можуть подаватись респондентами в електронному вигляді у 2022 році.

Наразі Перелік налічує 11 статистичних звітів та 11 форм фінансової звітності. Проте фахівці Держстату зауважують, що перелік ще може доповнюватися по мірі реалізації форм в електронному вигляді.

Якщо ж у СГ виникне необхідність подання форми статистичної або фінансової звітності до дати її включення у цей перелік, він може подати її у паперовому вигляді.

У вересні Держстат також оприлюднив проєкти Альбому, Календаря і Табелю форм державних статистичних спостережень на 2022 рік.