1.     Проект Держбюджету-2022 зареєстрований у Верховній Раді

15 вересня Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік та разом із відповідними матеріалами подав його на розгляд Верховній Раді України.

За повідомленням Мінфіну, проект Державного бюджету України на 2022 рік вперше ґрунтується на Бюджетній декларації на 2022 – 2024 роки і за своєю пріоритетністю передбачає залучення ресурсів на:

• забезпечення якісного рівня медицини та освіти;
• створення інклюзивного освітнього середовища та безбар’єрного простору;
• підтримка ветеранів;
• посилення обороноздатності й безпеки держави;
• розвиток інфраструктури;
• цифровізація.

Проектом Держбюджету на 2022 рік заплановано встановити наступні основні показники:

Доходи Держбюджету –  1.267.393.399,1 тис. грн, у тому числі:

• загального фонду — у сумі 1.131.070.548,8  тис. грн,
• спеціального фонду — у сумі 136.322.850,3  тис. грн, 

Видатки Держбюджету –  1.441.939.445,6 тис. грн, у тому числі:

• загального фонду —  1.294.085.182,8  тис. грн,
• спеціального фонду — 147.854.262,8 тис. грн.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі:

• з 1 січня – 2393 гривні
• з 1 липня – 2508 гривень
• з 1 грудня – 2589 гривень.

Для основних соціальних і демографічних груп населення цей показник складатиме:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня – 2100 гривень, з 1 липня – 2201 гривня, з 1 грудня – 2272 гривні;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2618 гривень, з 1 липня – 2744 гривні, з 1 грудня – 2833 гривні;
• працездатних осіб: з 1 січня – 2481 гривня, з 1 липня – 2600 гривень, з 1 грудня – 2684 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових органів: з 1 січня – 2102 гривні;
• працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня – 1600 гривень;
• осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 1934 гривні, з 1 липня – 2027 гривень, з 1 грудня – 2093 гривні.

Мінімальна заробітна плата:

• у місячному розмірі:
• з 1 січня – 6500 гривень,
• з 1 жовтня – 6700 гривень.
• у погодинному розмірі має становити:
• з 1 січня – 39,26 гривні,
• з 1 жовтня – 40,46 гривні.

Презентацію проекту Закону про Державний бюджет України на 2022 рік можна завантажити тут.

2.     Законопроєкт про Податкову реформу схвалено до ІІ читання

Як повідомляє Данило Гетьманцев, Комітет ВРУ з податкової політики ухвалив текст Законопроєкту № 5600 до прийняття у ІІ читанні.

Тексту законопроєкту ще немає, але з текстом правок можна ознайомитись тут.

Раніше Голова комітету ВРУ ділився напрацьованими змінами в частині таких блоків:

1. Адміністрування податків:

– виключено положення про податкову заставу на період оскарження ППР;

– врегульовані процесуальні питання щодо права контролюючого органу на звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, зокрема:

а) збільшено строк не погашення боргу, як підстави звернення контролюючого органу до суду, з 30 календарних днів до 240,

б) урегульовано додаткові підстави для скасування такої заборони: окрім погашення боргу додано зміну керівника боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника,

в) передбачено ведення Реєстру керівників платників податків-боржників для оперативного отримання відповідної інформації платниками податків;

г) чітко прописано процедуру прийняття судом відповідного рішення, у тому числі передбачено право на апеляційне та касаційне оскарження такого рішення;

– передбачено право контролюючого органу щодо надсилання запитів у випадку виявлення фактів, що свідчать про потенційне порушення, обмежено правом платника податків не надавати інформацію та документи, якщо така інформація/документи вже була надана контролюючого органу у минулому;

– передбачено, що контролюючий орган не має права на погашення податкового боргу через інкасо, у випадку якщо сума боргу дорівнює чи перевищує заборгованість держави перед платником податків із бюджетного відшкодування;

– надано можливість під час перевірок здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію та відповідно використовувати такі записи як підставу для висновків акту перевірки;

2. Податок на прибуток:

– вдосконалено механізм списання збитків великими платникам податку на прибуток, а саме збитки враховують до повного їх погашення, але частинами по 50% щороку. Якщо сума збитків, яка залишилась, становитиме до 10 % від фінрезультату, то такі збитки враховують у повному обсягу. Першим звітним періодом буде 2022 рік.

– коригування фінрезультату на суми безповоротної фіндопомоги застосовують лише тими платниками, що включили таку допомогу до витрат і надали її пов’язаній особі, що задекларувала за минулий період збитки;

– звільнено від оподаткування прибуток виробників свійської птиці. Проте з переліку свійської птиці виключено вирощування курей;

3. Мінімальне податкове зобов’язання:

– пільга щодо звільнення від ПДФО доходів з реалізації власно вирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу і надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати (у пп. 165.1.24 ПКУ замінено пільгу щодо звільнення доходів, отриманих з 2 га на пільгу, що має грошовий вираз доходу 12 МЗП, в першому читанні пропонувалося 0,5 га);

– фізичним особам, яким земельні ділянки належать на праві власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки, які станом на 01.01.2022 року знаходились у межах населених пунктів (у першому читанні пропонувалося не нараховувати МПЗ на земельні ділянки розмір якої (яких) не перевищував 0,5 га);

– порядок зарахування сплачених податків в рахунок МПЗ диференційовано між сільгосптоваровиробниками і не сільгосптоваровиробниками;

– для забезпечення справедливості нарахування МПЗ по земельних ділянках державної та недержавної форми власності передбачено зарахування в рахунок сплати МПЗ лише 20% орендної плати за земельні ділянки, що належать до державної або комунальної власності (в першому читанні пропонувалося зараховувати повністю);

– перший період нарахування МПЗ – 2022 рік. Тобто МПЗ буде нараховуватися у 2023 році за 2022 рік. У першому читанні передбачалась сплата за 2021 рік.

– передбачені перехідні положення щодо застосування коефіцієнта при визначенні МПЗ. У 2022 та 2023 роках, коефіцієнт зменшений з 0,05 до 0,04;

4. Місцеві податки:

– виключено питання оподаткування платою за землю земельних ділянок, у випадку користування без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі у разі самозахвату;

– уточнено вимоги до ППР в частині детального розрахунку суми податку та розшифровки реквізитів об’єктів оподаткування по платі за землю, податку на нерухомість та по транспортному податку;

5. ПДВ:

– виключено положення про оподаткування ПДВ другого та наступного постачання житла;

– виключено положення про встановлення додаткових вимог до права на бюджетне відшкодування (включення відповідних витрат у розмірі не менше 8% продажної ціни таких виготовлених товарів);

– збільшено строки по включенню до податкового кредиту зареєстрованих ПН з 185 днів (І читання) до 366 календарних днів;

– поширено касовий метод також на постачання житлово-комунальних послуг, в межах яких нараховують плату за абонентське обслуговування,

– продовжено до 2025 р. пільги щодо розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання.

6. ПДФО:

– передбачено оподаткування операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомого майна за ставкою 18% від чистого доходу. При цьому така ставка не поширюється на продаж майна, отриманого у спадщину;

– передбачено, що за ставкою 0% може оподатковуватись продаж земельної ділянки с/г призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних КСП, або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

– до складу витрат ФОП включаються витрати на платежі на користь організацій колективного управління;

7. Рента:

– запроваджено диференціацію ставок оподаткування марганцевих руд;

– уточнено ставки рентної плати за використання підземної води у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального поділу;

– уточнено, що для ЖКП передбачено застосування до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині виключно до обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.

3.     Зміна карантинних обмежень – Постанова від Уряду

20 вересня 2021 року набрала чинності Постанова КМУ від 13.09.2021 р. № 954, якою внесено зміни до постанов КМУ:

• від 09.12.2020 р. № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”;
• від 29.06.2021 р. № 677 “Деякі питання формування та використання сертифіката, що підтверджує вакцинацію від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, негативний результат тестування або одужання особи від зазначеної хвороби”.

Зміни стосуються додаткових обмежень для різних рівнів епідемічної небезпеки.

Також Постановою № 954 уточнено, що обмеження, які запроваджені для «зеленої» зони, не застосовуються за умови наявності в усіх учасників та організаторів масових заходів:

• документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до Порядку № 677 (далі — міжнародний, внутрішній сертифікати);
• або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати);
• або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;
• негативний результат тестування методом ПЦР або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

 У разі встановлення «жовтого» рівня епідемічної небезпеки, обмеження, передбачені Постановою № 1236, не будуть застосовуватися у разі наявності у понад 80% персоналу та 100% відвідувачів закладів чи заходів, крім осіб, які не досягли 18 років, жовтих або зелених COVID-сертифікатів.

На території регіонів, де установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, обмеження не будуть застосовуватися у разі наявності у всього персоналу та всіх відвідувачів закладів чи заходів, крім осіб до 18 років, зелених COVID-сертифікатів.

Зміни до Постанови № 677 передбачають, що COVID-сертифікат матиме дві опції (так звані “жовтий” або “зелений”) та міститиме  інформацію про вакцинацію, негативний результат тестування (діє 72 години) або одужання від COVID-19.

Так званий “жовтий” сертифікат матиме інформацію про перше щеплення, а “зелений” – про повний курс. 

COVID-сертифікати матимуть кольорові відмітки виключно в цифровому форматі.

4.     Альтернативний законопроєкт щодо скасування обов’язкового застосування РРО

Як ми повідомляли раніше, народні депутати від партії “Слуга народу” подали до ВР Законопроєкт № 5866 щодо створення умов для розвитку ФОПів та підвищення прозорості їх діяльності.

10 вересня у ВР був зареєстрований альтернативний законопроєкт № 5866-1 щодо спрощення ведення господарської діяльності, підвищення її прозорості та створення умов для розвитку малого бізнесу”

Відповідно до пояснювальної записки, документом передбачається:

• виключення всіх положень, пов’язаних із тотальною фіскалізацією, а також скасування застосування РРО при продажу окремих товарів;
• відновлення права ФОПів – “єдинників” 1-4 груп, незалежно від обраного виду діяльності, не застосовувати РРО у разі продажу товарів (надання послуг), вартість одиниці яких не перевищує розміру 1-ї мінімальної заробітної плати (у 2021 році – 6000 гривень), а у випадку перевищення цього розміру – за умови здійснення розрахунків за такі товари (послуги) за допомогою платіжних пристроїв (терміналів) або надання особі, яка отримує товар (послугу) розрахункового документу з відображенням операції у типовій формі ведення обліку та здачі протягом трьох банківських днів готівкової виручки (готівки) до банків;
• встановлення збільшених граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи для 1 та 2 груп ЄП залежно від кількості осіб, які перебувають з платником ЄП у трудових відносинах (500 розмірів мінзарплати за одного найманого працівника на відміну від 300, як пропонуєтьсяза основним законопроєктом);
• встановлення граничної кількості найманих працівників (до 10 осіб) для платників третьої групи єдиного податку (сьогодні така кількість необмежена);
• унормування обліку доходів фізособам-“єдинниками” 1 та 2 груп та 3 групи, які не є платниками ПДВ;
• надання права контролюючому органу на підставі письмового запиту під час проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання отримувати від банків інформацію про оборот коштів на поточних банківських рахунках суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу, а на підставі рішення адміністративного суду – інформацію про фінансові операції за рахунками суб’єктів господарювання за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначення платежів.

5.     Зміна правил використання РРО/ПРРО

Мінфін Наказом від 26.07.2021 р. № 427 затвердив зміни до деяких власних нормативно-правових актів з питання застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Зокрема, у Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) визначили, що акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

До Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій внесено наступні зміни:

• додано вимогу, за якою у відповідній заяві на реєстрацію зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО;
• ПРРО може бути встановлений та застосовуватися лише на пристрої, що належить суб’єкту господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, на праві власності, володіння, користування. Розрахункові операції на такому ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО;
• у ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізособи – підприємця, створювачем якої є така особа;
• використання у ПРРО кваліфікованої або удосконаленої електронної печатки можливе за умови доступу до особистого ключа печатки лише створювача (уповноваженого представника створювача) електронної печатки та захисту такого ключа від несанкціонованого доступу інших осіб, та з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»;
• забороняється використовувати ПРРО під час оптової та/або роздрібної торгівлі пальним;
• для переведення у фіскальний режим роботи ПРРО, зареєстрованого у Реєстрі, забезпечення реєстрації розрахункових документів на фіскальному сервері особа, яка здійснює розрахункову операцію (за умови закриття попередньої зміни на такому ПРРО), відкриває робочу зміну, ініціюючи відповідною командою ПРРО автоматичне створення службового документа, якому ПРРО автоматично присвоює локальний номер та тип «Відкриття зміни»;
• локальний номер цього та інших електронних документів, що створюються ПРРО, є порядковим числовим номером, автоматично сформованим ПРРО, який присвоюється електронним документам, створеним ПРРО. Таке повідомлення направляється до фіскального сервера і реєструється фіскальним сервером шляхом присвоєння йому номера, який є номером зміни;
• номер зміни повідомляється особі, яка відкриває зміну на ПРРО, у відповіді фіскального сервера.

Також Наказ № 427 врегулював питання внесення чи видачі готівки з місця проведення розрахунків з реєстрацією через РРО/ПРРО.

Зміни набрали чинності 17 вересня 2021 р.

6.     Мінфін проти подовження строку подання відомостей про бенефіціарів

Нагадаємо, що з 11 липня по 10 жовтня необхідно подати до державного реєстратора інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Порушення термінів подання інформації про бенефіціарів тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17 000 до 51 000 грн.

20 липня у ВРУ групою народних депутатів зареєстровано законопроєкт № 5807 «Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи», яким передбачається перенесення граничного строку подання інформації про бенефіціарів на 11 липня 2022 року.

Профільний комітет ВРУ ще не розглянув цей законопроєкт, але Комітет з питань бюджету вже розглянув і надав своє рішення.

В його тексті наведено експертний висновок Мінфіну щодо цього законопроєкту.

Зокрема, на думку міністерства:

• реалізація запропонованої законопроектом норми не дозволить контролюючим органам на практиці відмежувати юридичних осіб, які в порушення законодавчих вимог не бажають розкривати інформацію про свого кінцевого бенефіціарного власника, від юридичних осіб, у яких усі засновники є кінцевими бенефіціарними власниками, притягувати винних осіб до відповідальності за подання недостовірної інформації до єдиного державного реєстру та позбавить компетентні органи необхідної їм інформації про кінцевого бенефіціарного власника;
• запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів, а його прийняття несе ризики для виділення Україні коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні;
• реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. 

Загалом Мінфіном висловлюються зауваження до законопроекту і він не підтримується у запропонованій редакції.