1. Податкові наслідки при отриманні коштів на банківську картку фізособи

Відділ комунікацій з громадськістю (Павлоградський регіон) управління інформаційної взаємодії з громадськістю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що декларування своїх доходів – це конституційний обов’язок громадян  (ч. 2 ст. 67 Конституції України). Відповідно до положень Податкового кодексу України (надалі – ПК України) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи, розподіляються на дві категорії:

-особи, які зобов’язані подати річну декларацію;

-особи, які мають право подати річну декларацію.

У фізичної особи-платника податку виникає обов’язок подати річну декларацію при отриманні протягом звітного періоду (рік) доходів, зокрема:

– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПК України (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України);

-у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.3.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України);

-у вигляді іноземних доходів.

Податкова декларація не подається, якщо платник податків отримував доходи:

– від податкових агентів;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок;

-у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Таким чином, якщо фізична особа отримала дохід, в тому числі на банківську картку, не від податкового агента (від особи, яка сплачує податок за такого платника податків), вона зобов’язана подати річну декларацію та сплатити податки.

Загальний строк подання декларації визначено п.п. 49.18.4 ПК України, відповідно до якого податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Відповідно до п. 14 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків-резидентів і нерезидентів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492 (надалі – Інструкція), забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Крім того, банк зобов’язаний надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку клієнта банку – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого клієнта в порядку, визначеному статтею 69 Податкового кодексу України.

Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку / представник власника рахунку / особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки (п. 69.7 ст. 69 ПК України).

2. Суд підтримав позицію ДПС стосовно донарахування мільйонних податків при отриманні оплати за товар на особисту картку.

За повідомленням ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі нещодавно апеляційний суд поставив крапку в довготривалій справі щодо оподаткування коштів, отриманих на банківський рахунок громадянина.

Так, у липні 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області за матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України розпочало кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що особа, перебуваючи засновником та директором підприємства, яке займається оптовою торгівлею фарфору, скляного посуду та засобів чищення, протягом 2012 – 2016 р. імпортував вказану продукцію на підприємство з території Російської Федерації. З метою отримання необлікованих прибутків він відкрив на своє ім`я розрахункові рахунки у двох банківських установах. Надалі за домовленістю з рядом осіб, які придбавали фарфоровий та скляний посуд, для подальшої реалізації вказаної продукції без сплати податків, оформив їм доступ до рахунків за допомогою карток Visa Elektron. У такий спосіб він надав можливість цим особам самостійно здійснювати розрахункові операції за отриману продукцію. Упродовж майже 4,5 років отримував на ці рахунки кошти від групи громадян-покупців та переводив їх у готівку без подання декларацій і сплати податків.

За встановленими фактами було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5,98 млн гривень та військового збору на 266,6 тис. гривень.

У суді платник податків обґрунтовував правомірність своєї позиції, зокрема тим, що відкриті банківські рахунки, є рахунками підприємства, а не його особистими, а понад 50 млн гривень, які надійшли на них, є коштами від продажу продукції підприємства.

Проте юристи ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі довели правомірність позиції контролюючого органу: рахунки, відкриті на ім’я громадянина, є його рахунками, як фізичної особи, а зараховані на них кошти – незадекларований та неоподаткований податком на доходи фізичних осіб і військовим збором дохід.

Тож суди першої й апеляційної інстанцій відмовили особі у задоволенні позовних вимог. Відповідно цей громадянин зобов’язаний сплатити до бюджету донараховані податки на загальну суму 7,8 млн гривень.

3. Електронна трудова: запитання-відповіді від ПФУ

Нагадуємо, що з 10.06.2021 року почався перехід на облік трудової діяльності в електронній формі та скасовано обов’язкове ведення паперових трудових книжок.

Пенсійний фонд України розмістив на офіційному сайті запитання-відповіді з питань такого переходу.

Які терміни процесу оцифрування трудових книжок?

Тобто процес оцифрування трудових книжок здійснюватиметься протягом 5-ти років.

 Яка доля чекає в подальшому на паперові трудові книжки?

За бажанням працівника паперова трудова книжка може вестися і після закінчення п’ятирічного терміну.

 Яка інформація буде міститися в електронній трудовій книжці?

В електронній трудовій книжці буде відображатись уся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

Електронна трудова книжка — це цифровий аналог паперової трудової книжки.

 Хто може подавати інформацію з паперової трудової книжки для внесення даних в електронному вигляді?

Відомості про трудову діяльність працівника включаються до Реєстру застрахованих осіб на підставі сканованих або оцифрованих копій документів, поданих роботодавцем або працівником через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

 А яким чином скановані дані переводяться у цифровий формат і хто це робить: сама людина, роботодавець або працівники Фонду?

Після заповнення роботодавцем або громадянином анкети та прикріплення скан-копій документів фахівці ПФУ переводять їх у цифровий формат; здійснюють звірку записів трудової книжки із даними, що вже містяться в персональній картці Реєстру застрахованих осіб.

Дані про періоди роботи і наявний страховий стаж будуть доступні для перегляду в особистому кабінеті на вебпорталі електронних послуг Фонду.

 Як бути з документами про освіту, про народження дітей, про службу в армії?

Ці документи також скануються і вносяться до електронної трудової книжки, адже вони впливають на обрахунок стажу, а відповідно мають бути зафіксовані в Реєстрі застрахованих осіб.

 Що робити з паперовою трудовою книжкою?

Оригінали паперових трудових книжок, що зберігаються у роботодавців, видаються працівникам під підпис.

На вимогу працівника роботодавець зобов’язаний і надалі вести паралельно із електронним варіантом паперову трудову книжку, вносити туди записи про прийняття на роботу, переведення, звільнення, заохочення.

 Де і як можна подивитися свою електронну трудову книжку?

Доступ до електронної трудової книжки забезпечено в особистому кабінеті на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (pfu.gov.ua) і у мобільному застосунку “Пенсійний фонд”.

 Як наявність електронної трудової книжки впливає на процедуру виходу на пенсію?

Запровадження електронної трудової книжки є передумовою автоматичного призначення пенсії за віком по факту настання події – досягнення пенсійного віку, без необхідності додатково звертатись та особисто відвідувати органи Пенсійного фонду України.

Чи можливо вийти на пенсію пізніше?

Особа має право самостійно обрати, коли призначати пенсію за віком. Для відстрочення особа має повідомити Пенсійний фонд України про свій вибір до досягнення пенсійного віку.

Якщо ж людина не повідомила про свій вибір щодо часу призначення пенсії, то пенсія призначається автоматично з наступного дня за днем досягнення пенсійного віку.

  1. МОЗ затвердив порядок видачі електронних лікарняних

МОЗ затвердив порядок  видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності. Це передбачено в Наказі від 17.06.2021 р. № 1234. Цей наказ набирає чинності з 20 липня 2021 р.

 Зокрема, листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Обов’язковими реквізитами листка непрацездатності як електронного документа є:

  • єдиний реєстраційний номер листка непрацездатності, спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка),
  • відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.

Дати відкриття та закриття листка непрацездатності відповідають датам початку періоду дії та закінчення періоду дії медичного висновку, на підставі якого сформований цей листок непрацездатності. Листок непрацездатності вважається виданим з наступного дня після дати закриття листка непрацездатності.

На підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються листки непрацездатності в порядку черговості створення медичних висновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого, шляхом додавання наступного порядкового номеру після знаку “-” до унікального номеру першого листка непрацездатності, та, в свою чергу, складають один страховий випадок.

Листок непрацездатності з причиною непрацездатності “Вагітність та пологи” вважається виданим з дати відкриття листка непрацездатності.

Період тимчасової непрацездатності у листку непрацездатності може бути скорочено на підставі надходження даних:


1) з електронної системи охорони здоров’я про:

  • новий медичний висновок в межах випадку тимчасової непрацездатності;
  • медичний висновок з відміткою про новий випадок тимчасової непрацездатності в межах однієї категорії медичних висновків або медичного висновку за іншою категорією, в тому числі у разі надходження таких медичних висновків в один день;

2) від централізованого банку даних з проблем інвалідності про встановлення медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності (зміни групи інвалідності, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності). У такому випадку період дії листка непрацездатності скорочується датою винесення відповідного рішення медико-соціальною експертною комісією.

5. Збільшення ліміту купівлі валюти без підтвердних документів

За повідомленням НБУ, із 20 липня бізнес зможе купувати іноземну валюту в межах ліміту в 100 тис. євро (в еквіваленті) на день без наявності підстав та зобов’язань та без подання до банку підтвердних документів.

За оцінками центробанку, поточне послаблення не матиме суттєвого впливу на функціонування валютного ринку України. Водночас воно розширить можливості бізнесу з управління ризиками та ліквідністю.

Відповідні зміни розроблялися з урахуванням консультацій із міжнародними партнерами та затверджені постановою Правління Національного банку України від 13 липня 2021 року № 80 “Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”.

Наступні кроки у напрямі повного зняття вимоги на купівлю валюти під зобов’язання традиційно здійснюватимуться після аналізу ситуації на внутрішніх та зовнішніх ринках, стану фінансової стабільності тощо, а також за умови сприятливої ситуації на валютному ринку.

  1. Законопроект щодо примусового виконання рішень

ВРУ прийняла за основу проект Закону України “Про примусове виконання рішень”. Метою законопроекту є комплексне удосконалення процесу примусового виконання рішень.

Згідно із проектом, новації умовно поділяються за наступними напрямами:

1) розширення повноважень приватних виконавців та полегшення доступу до професії приватного виконавця для збільшення їх загальної кількості, розширення повноважень помічника приватного виконавця;

2) цифровізація процесу примусового виконання рішень;

3) визначення особливостей виконання окремих категорій рішень;

4) нові підходи до звернення стягнення на майно боржника, визначення особливостей звернення стягнення на окремі види майна.

У законопроекті визначена чітка послідовність дій, які спрямовані на звернення стягнення на майно боржника.

Законопроектом пропонується запровадити «один виконавчий документ-одне виконавче провадження» (тобто поновлення виконавчого провадження за яким виконавчий документ було повернуто стягувачу, а не відкриття нового виконавчого провадження).

Проектом пропонується встановити нові особливі порядки виконання, зокрема:

  • рішення про відібрання дитини;
  • рішення про повернення дитини в державу постійного проживання;
  • рішення про витребування майна, передача стягувачу майна;
  • рішення про витребування доказів;
  • рішення про забезпечення позову;
  • рішення про оплатне вилучення майна.

Законопроектом також визначено чіткі послідовні порядки звернення стягнення на кошти та доходи боржників. При цьому передбачено, що для зарахування заробітної плати, пенсії, стипендії, коштів, звернення стягнення на які заборонено відповідно до статті 119 цього Закону, а також інших коштів, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, боржник-фізична особа має право відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в порядку, передбаченому законодавством.

Проектом Закону пропонується визначити порядок виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника різними виконавцями. Так, виконання кількох рішень щодо одного боржника здійснюватиметься у зведеному виконавчому провадженні (при відкритті виконавчого провадження виконавець (як державний так і приватний) зобов’язаний буде перевірити за даними автоматизованої системи виконавчого провадження наявність або відсутність іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо боржника стосовно якого відкрито виконавче провадження та у разі встановлення наявності відкритого виконавчого провадження щодо відповідного боржника, виконавець у день відкриття виконавчого провадження, зобов’язаний винести постанову про об’єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, а у разі виявлення зведеного виконавчого провадження, – постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження).

Реалізація майна боржника у зведеному виконавчому провадженні здійснюється виконавцем, який першим провів опис та арешт такого майна.

Реалізація майна боржника, яке є предметом застави (іпотеки), у зведеному виконавчому провадженні здійснюється виконавцем, на виконанні у якого перебуває виконавчий документ про звернення стягнення на таке майно. Розподіл стягнутих з боржника коштів (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) у зведеному виконавчому провадженні здійснюватиметься виконавцем, який забезпечив стягнення коштів.

Такі зміни дозволять здійснювати примусове виконання рішень з дотриманням прав всіх сторін виконавчого провадження, а також виключить такі явища як реалізація одного майна декількома виконавцями, або порушення черговості виплати стягувачам стягнутих з боржника коштів.

Проект Закону зареєстровано за № 5660.