1. Уряд затвердив зміни до ПКУ

Кабінетом Міністрів на позачерговому засіданні схвалено законопроект, яким вносяться зміни до ПКУ. “Він дасть змогу збільшити щорічні надходження в бюджет до 60 млрд грн. Ми закриваємо прогалини, які дозволяли великому бізнесу не платити податки в Україні”, – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Керівник уряду заявив: «Наголошу, що ми не підвищуємо та не плануємо підвищувати загальнодержавні податки для людей чи бізнесу. Зміни не торкнуться ФОПів чи загалом малого та середнього бізнесу.

Законопроєкт містить 4 головні блоки:

– ставки окремих податків будуть приведені у відповідність до фактичного рівня макропоказників. Це стосується, наприклад, плати за використання води та лісів або екологічного податку;

– рентні платежі з видобування корисних копалин. Видобуток з українських надр має бути справедливо оподаткованим. Так само підвищимо й ефективність зборів акцизного податку;

– подальша протидія “скруткам” та боротьба з тіньовим використанням землі та обігом сільськогосподарської продукції;

– питання, які стосуються адміністрування податкового боргу”.

У Мінфіні нагадують, що згідно з ПКУ уряд вправі внести до парламенту до 1 червня, у разі необхідності, законопроект щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях (акцизного податку, екологічного податку та рентної плати) з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Законопроект містить і низку норм, спрямованих на покращення умов ведення бізнесу. Також для підприємців та громадян законопроектом запропоновано звільнення від ПДФО коштів державної підтримки отриманої не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва (державні програми «Доступна іпотека 7%» та «Доступні кредити 5-7-9%»).

З ключовими змінами можна ознайомитись у презентації від Мінфіну.

  1. Федерація роботодавців виступає проти нових змін до ПКУ

Федерація роботодавців України опублікувало відкрите звернення з приводу ухвалення Урядом на своєму засіданні, що відбулося 12 травня, проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – проект Закону).

Зазначений проект Закону всупереч законодавству не проходив громадського обговорення, не узгоджувався із сторонами соціального діалогу, зокрема із роботодавцями, а запропоновані терміни його запровадження є спробою в черговий раз порушити принцип стабільності податкового законодавства України та внести зміни до нього всупереч Податковому кодексу України – не витримавши шестимісячного терміну до початку нового бюджетного періоду.

Але ще гірше, що згідно з наявною у роботодавців версією законопроекту під гаслами збільшення надходжень до бюджету, закриття прогалин, які дозволяли великому бізнесу не платити податки та обіцянками, що зміни не торкнуться малого та середнього бізнесу, Уряд пропонує прийняти зміни, не підкріплені жодними реальними економічними розрахунками, які не передбачають системних та послідовних змін, а є хаотичним набором різноманітних ініціатив, значна частка яких у разі їх прийняття матиме негативні наслідки для бізнесу з різних секторів економіки та для економіки в цілому. Передусім він спрямований на завдання шкоди легальному бізнесу, що сплачує податки на загальній системі оподаткування – незалежно від розміру конкретних платників податків.

Ретельно опрацювавши цей проект Закону, фахівці ФРУ дійшли висновку, що більша частина його положень є неприйнятною та такою, що у разі його прийняття Верховною Радою завдасть суттєвої шкоди економіці України.

Зокрема:

  • Низка запропонованих змін стосується загального адміністрування. Автори пропонують розповсюдити право податкової застави на неузгоджені грошові зобов’язання, що суперечить самому сенсу процедури їх узгодження, необґрунтовано обмежуватиме права платників податків та заважатиме їх нормальній господарській діяльності.
  • Сумнівними також є наміри авторів обмежувати виїзд керівника платника податків за кордон за наявності податкового боргу в нього. Зазначене обмеження також може нанести шкоду такому платнику податків і лише зменшити його шанси погасити наявний податковий борг.
  • Роботодавці вважають неприйнятною пропозицію щодо обмеження 50 відсотками суми від’ємного значення об’єкту оподаткування минулих років, яку можна включити в фінансовий результат до оподаткування, особливо на тлі тих проблем, із якими стикнувся бізнес внаслідок пандемії.
  • Аналогічно неприйнятною та такою, що завдасть шкоди господарський діяльності величезної кількості платників податків, у тому числі переробних підприємств харчової промисловості, є пропозиція фактично оподатковувати за ставкою 20% експорт товарів, зазначених у товарних групах 1-24 за УКТ ЗЕД, а також обмеження у звільненні від оподаткування ПДВ першого постачання житла. Також незрозумілим є намір скоротити в 6 разів термін, протягом якого у платника податків залишається право на реєстрацію отриманих податкових накладних та, відповідно, на податковий кредит за ними. До того ж така ініціатива є дискримінаційною по відношенню до певного кола платників податків.
  • Щодо акцизного податку вбачається недоречною зміна бази оподаткування акцизним податком пива з середини року. Крім того, роботодавці виступають проти запровадження спеціального коефіцієнта, що пропонується застосовувати до акцизного податку, який сплачується виробниками/імпортерами тютюнових виробів за встановлених умов.

Зазначений у законопроекті розмір коефіцієнта не є економічно-обґрунтованим та не корелюється із діючим графіком щорічного підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби відповідно до Податкового кодексу (щорічне зростання на 20%).

  • Наміри в черговий раз підвищити акцизний податок на лікеро-горілчану продукцію на 5%, на наше переконання, не призведуть до збільшення надходжень бюджету, а скоріше стимулюватимуть тіньове виробництво. Легальне виробництво лікеро-горілчаних виробів зменшується навіть без підвищення ставки податку. Про це говорять і цифри: збільшення ставки акцизного податку на 20% у 2017 році не тільки не забезпечило додаткових очікуваних надходжень 1,5 млрд грн. до бюджету, але й призвело до їх зменшення.
  • Роботодавці також не можуть погодитись із трикратним збільшенням ставки екологічного податку на двоокис вуглецю.
  • Окремим питанням у законопроекті є зміни, що стосуються справляння рентної плати з залізної руди. Фактично запропоновані без публічного економічного обґрунтування та консультацій зміни можуть мати негативний вплив на надходження податків до бюджету, а головне – можуть сприяти закриттю та ліквідації виробництв, а отже і скороченню десятків тисяч робочих місць.
  • Наміри авторів щодо індексації ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом також не можуть бути підтримані роботодавцями. Передусім вони прямо суперечать Меморандуму про взаєморозуміння між провідними операторами мобільного зв’язку. В рамках зазначеного Меморандуму оператори мобільного зв’язку взяли на себе значні інвестиційні зобов’язання, які не можуть бути виконані в умовах постійного підвищення рентної плати, адже в Україні вже сьогодні сума податків, що відносяться конкретно до мобільної індустрії, складає 14% від загальних доходів сектору мобільного зв’язку, що значно вище аналогічного середнього показника для Європи (4%).

Тож ФРУ, спираючись на численні звернення своїх членів, виступає рішуче проти прийняття зазначеного законопроекту та закликають владу повернути законотворчу діяльність у правове русло, залучивши до розробки змін до Податкового кодексу України соціальних партнерів, а також організувавши публічне обговорення проекту Закону.

  1. Уряд створив Бюро економічної безпеки

На засіданні Уряду 12 травня затверджено постанову Кабінету Міністрів України “Про утворення Бюро економічної безпеки України”.

Нагадаємо, у березні відбулося підписання Закону “Про Бюро економічної безпеки України”. Бюро має стати єдиним органом державної влади, відповідальним за боротьбу з економічними (зокрема – і податковими) злочинами. Для цього воно отримає відповідні повноваження СБУ та податкової міліції.

Проектом урядової постанови передбачено, що Бюро буде центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ, та на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Текст затвердженої постанови поки не оприлюднено. З проектом постанови можна ознайомитися тут.

  1. Урядом схвалено національні стратегічні напрями протидії відмиванню коштів

За повідомленням Мінфіну, 12 травня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив проект розпорядження «Про затвердження Основних напрямів розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні на період до 2023 року та плану заходів щодо їх реалізації».

Цим рішенням КМУ визначив основні національні вектори розвитку системи запобігання та протидії з ключовими напрямами державної політики у сфері фінансового моніторингу на найближчі три роки.

Основні напрями визначають актуальні ризики та загрози у сфері запобігання та протидії, а також напрями державної політики для мінімізації цих ризиків і загроз та розвитку системи фінансового моніторингу.

У свою чергу, затвердженим Планом заходів, передбачено інституційне, законодавче, організаційне та практичне удосконалення національної системи боротьби з відмивання «брудних» коштів відповідно до міжнародних стандартів.

При цьому, заходи поділені на групи, за кожною з яких закріплені виконавці та термін виконання, з метою охоплення всіх складових національної системи запобігання та протидії, а саме:

  • удосконалення законодавства у сфері фінансового моніторингу;
  • удосконалення діяльності суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших органів;
  • підвищення ефективності діяльності правоохоронних та інших державних органів;
  • забезпечення відкритості інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб;
  • міжнародне співробітництво з питань запобігання та протидії, тощо.

Реалізація цього урядового документу сприятиме удосконаленню законодавства і практики його застосування згідно з міжнародними стандартами та запровадження Україною нових механізмів боротьби з відмиванням «брудних» коштів.

З текстом розпорядження від 12.05.2021 р. № 435-р можна ознайомитися за посиланням.

  1. Мінфін вніс зміни до Порядку функціонування Е-кабінету

Мінфін наказом від 18.03.2021 № 159 вніс зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом МФУ від 14.07.2017 р. № 637.

Порядок функціонування Електронного кабінету доповнено пунктами, якими передбачено, зокрема:

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подають звітність в електронній формі у встановленому законодавством порядку та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті та які подали заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, здійснюється в електронній формі з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” через Електронний кабінет (п. 18 розділу II Порядку).

При цьому, платник податків один раз протягом року може надіслати контролюючому органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документ через Електронний кабінет (п. 21 розділу II Порядку).

Також змінами передбачено, що повідомлення про виявлені технічні та/або методологічні помилки чи технічний збій в роботі Електронного кабінету із зазначенням дати та часу їх початку та повідомлення про їх усунення із зазначенням дати та часу їх завершення, розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС (абз.3 п. 7 розділу II Порядку).

Наказ № 159 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

  • Застосування штрафних санкцій за порушення порядку подання об’єднаної звітності

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звертає увагу, що з 01 січня 2021 року  платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  зобов’язані подавати звітність з ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Нагадаємо, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою вищезазначеної звітності накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, у розмірах та порядку, встановлених ст. 119 ПКУ, а саме:

  • неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
  • ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень. Одночасно повідомляємо, що за вчинені порушення, впродовж дії карантину, штрафні санкції не застосовуються.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог статті 50 ПКУ.

Зазначений порядок застосування штрафних санкцій встановлений  Законом України від 19 вересня 2019 року  № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Звертаємо увагу, що з 01 січня 2021 року набули чинності зміни до ПКУ, внесені, зокрема Законом України від 19 вересня 2019 року № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб», згідно з якими:

– податкові агенти – платники ЄСВ зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум ЄСВ, з розбивкою по місяцях звітного кварталу до контролюючого органу за основним місцем обліку. Розрахунок подається лише в разі нарахування таких доходів фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається. За відокремлений підрозділ юридичної особи, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок подає юридична особа – до контролюючого органу за основним місцем свого обліку (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ);

– фізичні особи – підприємці подають річну декларацію у строк, визначений пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ. У цій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності вони мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 177.11 ст. 177 ПКУ);

– єдинники першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку в строк, установлений для річного податкового (звітного) періоду. У цій декларації слід відобразити обсяг   отриманого   доходу,   щомісячні    авансові    внески,    передбачені     п. 295.1ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого  в  порядку,  установленому законом для цієї категорії платників (п. 296.2 ст. 296 ПКУ);

–  єдинники третьої групи (фізичні особи) у складі декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄСВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для цієї категорії платників, у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

  1. Чи мають право ФОПи відкликати заяву про перехід на єдиний податок

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості відкликання фізичними особами – підприємцями поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

  1. Основні причини невизнання податкової звітності

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що положеннями п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу.

В той же час є випадки, коли звітний документ заповнено з порушеннями його оформлення, при цьому однакові помилки допускаються як в звітності, наданій на паперових носіях, так і поданій в електронному вигляді.

Наголошуємо, що податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм п. 48.3, 48.4 ст. 48 та абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ. По кожному такому випадку контролюючий орган зобов’язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови в терміни, визначені п. 49.11 ст. 49 ПКУ.

Для уникнення порушень при оформленні звітних документів пропонуємо ознайомитися з найпоширенішими з них, а також способами їх упередження:

1. Подання податкової декларації з недостовірним зазначенням обов’язкового реквізиту «інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною», або відсутність таких додатків.

Для звітності, яка формується та надсилається за допомогою електронних сервісів, існує відповідний автоматизований контроль, під час якого платник отримує відповідне екранне повідомлення та оперативно може відреагувати, проставивши відповідні позначки в декларації або сформувати необхідний додаток.

Особливість такої помилки для юридичних осіб полягає в тому, що під час формування звітності з податку на прибуток, обов’язковим додатком до якої відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є фінансова звітність, яка не подається у складі пакету. Для такої звітності не реалізовано відповідну автоматизовану перевірку.

Наголошуємо на необхідності проведення самостійного контролю за поданням звітності з податку на прибуток, при цьому звертаємо увагу на вимоги абзацу третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ: у разі надання основного звіту за допомогою електронних сервісів фінансова звітність може бути надана лише в такий спосіб.

2. Подання податкової декларації з недостовірним зазначенням обов’язкового реквізиту «звітний (податковий) період» (не відповідає обраному режиму оподаткування).

Така помилка полягає в тому, що суб’єктом господарювання подається звітність з податку, платником якого він не являється.

Наприклад, платник перебуває на загальній системі оподаткування, а подає звітність з єдиного податку, або навпаки. Для юридичних осіб існує ризик надати звіт неприбуткової організації замість декларації з податку на прибуток.

Для упередження такої помилки необхідно перед тим, як формувати та направляти звіт, перевірити облікові дані та, за можливості, отримати витяг з відповідного реєстру.

3. Невідповідність чинній формі.

Так, суб’єктом господарювання подається звітність за формою, що втратила чинність.

Звертаємо увагу, що така помилка виникає виключно у разі подання звіту в паперовій формі, насамперед, засобами поштового зв’язку.

Слідкуйте за змінами в податковому законодавстві та доєднуйтеся до системи електронного документообігу.

4. Подання податкової декларації за звітний (податковий) період, який не є базовим.

Наприклад, суб’єктом господарювання подається квартальна або місячна звітність, при цьому базовим звітним періодом для такої декларації є рік.

Часто платник замість періоду «три квартали» вказує «третій квартал», замість «перший квартал» вказує «березень» тощо.

Для упередження такої помилки, перед тим, як формувати та направляти звіт, з’ясуйте, чи потрібно в такому звітному періоді його подавати.

5. Подання податкової декларації до контролюючого органу, в якому платник не перебуває на обліку.

Така помилка виникає в більшості випадків у суб’єктів господарювання під час подання звітності з місцевих податків (акциз, рента, екологічний та земельний податки тощо). Нагадуємо, що перед формуванням та поданням такої звітності необхідно перевірити облікові дані, зокрема, наявність об’єктів оподаткування за неосновним місцем обліку.

Досить часто така помилка виникає у фізичних осіб – громадян під час подання декларації про майновий стан і доходи. Наголошуємо, що у разі зміни місця проживання фізична особа повинна надати контролюючому органу форму № 5ДР з інформацією про такі зміни.

Звертаємо увагу, що відповідно до положень ст. 47 ПКУ відповідальність за подання недостовірної інформації в документах звітності несе платник податків.

Для уникнення більшості помилок при поданні звітних документів закликаємо користуватися електронними сервісами ДПС.

  1. Мінфін планує внести зміни до порядку застосування регістрів бухобліку

Мінфін на офіційному вебсайті розмістив проект наказу, який вносить зміни до Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку (Методрекомендації №356).

Змінами буде уточнено, що ці методрекомендації не поширюватимуться як на бюджетні установи, так і на банки та підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Проте підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за МСФЗ, зможуть застосовувати норми цих Методичних рекомендацій добровільно, якщо вони не суперечать міжнародним стандартам фінансової звітності.

Регістри бухгалтерського обліку можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема:

  • назву форми;
  • найменування підприємства;
  • період реєстрації господарських операцій;
  • одиницю виміру;
  • посади осіб, власні імена, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Регістри бухгалтерського обліку (журнали, відомості, таблиці аналітичних даних, аркуші-розшифровки тощо) за всіма господарськими операціями заповнюються в гривнях і копійках, а регістри, що, крім того, ведуться окремо за операціями в іноземних валютах, – у відповідних вимірниках іноземної валюти.

Змінами передбачається надання права підприємствам, з урахуванням особливостей своєї діяльності  і технології обробки облікових даних, додатково розробляти  власні облікові регістри,  які мають містити обов’язкові реквізити, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і наведені у цих Методичних рекомендаціях, та затверджувати їх у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку.

У разі внесення змін до Плану рахунків та Інструкції про його застосування (Інструкція № 291) підприємство за потреби приводить у відповідність до таких змін свої облікові регістри.

З метою приведення Методичних рекомендацій у відповідність до П(С)БО та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку (у тому числі і поточної редакції Плану рахунків) в оновленій формі будуть викладені такі регістри бухгалтерського обліку:

  • Журнал 1
  • Журнал 2
  • Журнал 3
  • Журнал 4
  • Журнал 5
  • Журнал 5А
  • Журнал 6
  • Журнал 7
  • Відомість 8
  • Аркуш-розшифровка
  • Бухгалтерська довідка
  • Головна книга
  • Реєстр депонованої заробітної плати

Зауваження та пропозиції до проекту наказу приймаються у письмовій та/або електронній формі за адресою: Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2 або 04071, м. Київ,
вул. Межигірська, 11; e-mail: lzinchenko@minfin.gov.ua.