1. Чи можна надавати бухгалтерські послуги на єдиному податку?

ГУ ДПС у Тернопільській області нагадало, що відповідно до п. п. 291.5.2 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

При цьому, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то фізичні особи – підприємці, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.

  1. Інформаційний лист № 20 про взяття на облік нерезидентів

ДПС України оприлюднила двадцятий випуск інформаційного листа, присвяченого змінам до Податкового кодексу України щодо взяття на облік у податкових органах як платників податків іноземних юридичних компаній, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток. 

В інформаційному листі ви дізнаєтеся про вимоги до реєстрації нерезидентів платниками податків, їх відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо податкової реєстрації, практичні аспекти виконання нерезидентів обов’язків платника податку на прибуток тощо.

Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.

  1. Роз’яснення від ДПС, щодо виправлення помилок у Додатку 4ДФ до об’єднаної звітності

ДПСУ нагадало, що починаючи з 1 квітня 2021 року платники податків щокварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу подають єдину звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (Розрахунок),  форма та Порядок заповнення яких затверджено наказом  Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (із змінами).

Розрахунок – податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

Додаток 4ДФ – Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору

За аналізом  прийнятих протягом першого місяця  Розрахунків звертаємо вашу увагу:

щодо типу Розрахунку:

«Звітний новий», «Уточнюючий» – містить інформацію виключно щодо коригування даних!!!

«Звітний новий»  – уточнення інформації за звітний період (видалення строк з помилками, внесення замість них достовірної інформації або внесення інформації, яка не була занесена до «звітного» Розрахунку);

«Уточнюючий» – уточнення інформації за попередні періоди. 

Різниця між «звітним новим» та «уточнюючим» полягає виключно у строках подання:

– «Звітний новий» подається до закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду;

– «Уточнюючий» після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного (податкового) періоду

 Щодо подання «уточнюючих» розрахунків за попередні періоди:

Виправлення  помилок, які були допущені в Податковому розрахунку за ф.№1ДФ за звітні періоди до 01.01.2021 року:

необхідно заповнити та подати: Розрахунок та Додаток 4ДФ , який є невід’ємною частиною цього звіту і подаються до контролюючого органу у складі такого Розрахунку.  

Заповнення реквізитних даних та коригування показників  звітності розглянемо на прикладі:

якщо необхідно подати уточнюючий звіт за 4 квартал 2020 року

у Розрахунку зазначаємо:

рядок  013 – «Уточнюючий»;

звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV,

номер Розрахунку – 1;

заповнюємо, всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 03; 031;032; 091.

у Додатку № 4ДФ:

рядок 013 – «Уточнюючий»;

звітний податковий період: рік – 2020, квартал – IV,

увага, номер місяця в кварталі для «Уточнюючих» розрахунків за періоди до 01.01 2021 року, завжди приймає значення – «3».

номер Розрахунку – 1;  

номер додатку до Розрахунку – 1

заповнюємо, всі необхідні реквізити по підприємству, зокрема рядки: 031;032

якщо коригуємо  показники у  розділі I «Персоніфіковані дані»:

увага, оскільки за минулі періоди в податковому розрахунку за ф.№ 1ДФ зазначались квартальні суми в графах 3а, 3 та 4а, 4, то при коригуванні  таких  даних  для виключення та/або введення нових показників зазначається інформація  без розподілу по місяцях:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої)  інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 проставити “1” – на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи й у графі 9 проставити “0” – на введення рядка зазначивши суму за відповідний квартал;

При цьому коригування показників Розрахунку за періоди до 01 січня 2021 року у розділі I графи 5а, 5 не заповнюються.

якщо коригуємо показники у  розділі II:

для виправлення помилок щодо суми військового збору, видаляємо строку з помилковою інформацією – у рядку “Військовий збір – виключення 4” потрібно повторити всі графи помилкового рядка; необхідно зазначити правильну інформацію – у рядку “Військовий збір” відображаємо правильну суму військового збору за квартал.

Увага, зазначаються виключно суми за квартал відповідного минулого періоду за який проводиться таке коригування.

  1. Особливості заповнення нової звітності з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 12.03.2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 року № 131 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (далі – Наказ № 131).

Наказом № 131, зокрема, внесено зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість та форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Нагадуємо, що подання податкової декларації з ПДВ за формою, яка враховує зміни, внесені Наказом № 131, вперше здійснювалось за звітний період березень 2021 року.

Слід зазначити, що істотних змін зазнали додатки до декларації ПДВ.

Так, із декларації з ПДВ вилучено додаток 5 (розшифровка контрагентів).

Частина інформації, яку відображали у старому додатку 5 розкривається в новому додатку 1.

Отже додаток 1 зазнав найбільше змін.

Розділ І «Податкові зобов’язання» додатка 1 містить дві таблиці:

  • Таблиця 1.1 «Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з ПДВ, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період»;

Тобто, у Таблиці 1.1 наводяться дані лише по незареєстрованим податковим накладним за звітний період на дату подання декларації.

  • Таблиця 1.2 «Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість».

У Таблиці 1.2 зазначаються лише коригування на збільшення податкових зобов’язань у розрізі розрахунків коригування, незареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розділ ІІ «Податковий кредит» нового додатка 1 також містить 2 таблиці:

  • Таблиця 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.
  • Таблиця 2.2 «відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділ V Кодексу».

Вищезазначені таблиці мають містити розшифровку усього податкового кредиту і його коригування за звітний період.

  1. 7 банків із 70 здійснюють автоматизований арешт коштів на рахунках

Міністерство юстиції України нагадало про переваги  автоматизованого порядку арешту коштів на банківських рахунках боржників.

Головною перевагою запровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках, а також автоматизації арешту коштів за усіма категоріями виконавчих документів, є те, що впровадження такого функціоналу не лише скоротить матеріальні та трудові ресурси як зі сторони органів примусового виконання рішень, так і банків, а й значно підвищить ефективність виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Разом із цим не можемо не сказати про недоліки запровадження цього функціоналу. Зокрема, на сьогодні до інформаційної взаємодії, яка здійснюється за допомогою розробленого прикладного програмного інтерфейсу автоматизованої системи виконавчого провадження, здійснили підключення лише 7 банків, із понад 70 зареєстрованих в Україні. З банками, які не здійснили підключення до системи, взаємодія щодо отримання інформації про номери рахунків боржників фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках, а також арешту коштів на рахунках боржника, відбувається у паперовому вигляді.

Втім, більшість із зареєстрованих банківських установ уже підключені до тестового середовища системи, ще близько десятка перебувають на стадії консультацій та попередніх налаштувань стосовно підключення до тестового середовища.

Тож, чим більше установ під‘єднаються до системи – тим швидше вдасться автоматизувати усю взаємодію між державними, приватними виконавцями і банками.