1. Оновлено план-графік податкових перевірок

29 березня 2021 р. ДПС оприлюднила оновлений план-графік документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Зміни були внесені до трьох розділів:

розділу І “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб” та розділу ІІ “Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів”;

розділу IV “Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

До перевірок юросіб додано ще 93 перевірки, а з питань ПДФО, військового збору та ЄСВ ще 2 перевірки. Наразі у Плані-графіку відповідно 4362 і 357 перевірок.

Розділ ІІІ плану-графіка “Документальні планові перевірки фізичних осіб” залишився без оновлень.

  1. Декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2021 року подається за новою формою

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу, що 01 грудня 2020 року набрали чинності зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація).

Так, основну частину декларації:

1. доповнено рядком 9, у якому платник податку, що управляє активами інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи, зазначає повне найменування і реєстраційний код такого інституту спільного інвестування. Позицію «Особливі відмітки» доповнено новим рядком щодо заповнення його платниками податку щодо діяльності інституту спільного інвестування, утвореного без статусу юридичної особи.

2. поле 10 «Особливі відмітки» декларації доповнено рядками, які заповнюють:

– суб’єкти господарювання – юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування;

– фізичні особи – підприємці, у тому числі такі, які обрали спрощену систему оподаткування, або фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

– іноземні компанії.

3. показники основної частини декларації доповнено рядком 06.1 КІК, в якому відображається податок на прибуток контрольованої іноземної компанії. Показники рядка 17 (податок на прибуток підприємств за звітний (податковий) період) обраховуються з урахуванням суми податку зазначеної у рядку 06.1 КІК.

4. позицію «Наявність додатків 11» доповнено клітинкою під літерами КІК, у якій проставляється кількість поданих додатків КІК до декларації.

Крім того, внесені зміни до додатків ЗП, ВП, ПН, РІ, АМ.

Також декларацію доповнено новими додатками КІК, КІК-К, КІК-ТЦ, КІК-ЦП, але оскільки зміни, внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині оподаткування прибутку КІК, набирають чинності з 01 січня 2022 року, визначення об’єкта оподаткування скоригованого прибутку КІК, а також зменшення суми податку до сплати на суму сплаченого іноземним державам корпоративного податку будуть відображатись у декларації починаючи з податкових (звітних) періодів 2022 року (квартал, півріччя, три квартали, рік).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу в разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Звертаємо увагу, що у разі подання платником податку уточнюючої декларації до такої декларації мають бути подані усі додатки, передбачені для заповнення відповідних рядків декларації, незалежно від того, чи виправлялися показники цих рядків та додатків декларації із зазначенням інформації про подані додатки у таблиці «Наявність додатків» декларації. Фінансова звітність за звітні періоди, що уточнюються подається до уточнюючої декларації лише у разі виправлення показників такої фінансової звітності.

Згідно з п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Звертаємо увагу, що платникам податку на прибуток підприємств необхідно подавати декларацію за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду – I квартал 2021 року.

  1. Мінфін планує оновити декларацію з податку на прибуток

ДПС України на офіційному сайті оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»

Проєкт наказу підготовлено з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) законами України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», від 04 листопада 2020 року № 962 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій», від 04 грудня 2020 року № 1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і від 17 грудня 2020 року № 1117 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування».

Основною метою підготовки проєкту наказу є затвердження змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 18.04.2017 № 467) з метою приведення її до положень Кодексу.

Згідно з пояснювальною запискою, з метою приведення у відповідність до положень Кодексу Декларації проєктом наказу вносяться такі зміни та доповнення:

1. У Декларацію щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, з урахуванням прийнятих законами №№ 466, 786, 1117 змін до підпункту 133.2.2 пункту 133.2, пункту 133.3 статті 133 та підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 Кодексу;

2. У додатки до Декларації:

2.1. додаток ПН щодо можливості відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до статті 103 Кодексу положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу;

2.2. додаток РІ щодо:

– виключення різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, – на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція підпункту 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 Кодексу діяла до 01.01.2021);

– доповнення новою різницею щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу);

– доповнення новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

– на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 140.4.8 пункту 140.4 статті 140 Кодексу);

– на суму отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);

– на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 23 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 24 підрозділу 10 розділу XX Кодексу та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 54 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);

2.3. додаток АМ щодо відображення відповідно до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 Кодексу, для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з пунктом 140.2 статті 140 Кодексу, інформації про капіталізовані проценти, які підлягали включенню до собівартості необоротного активу відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Зауваження та пропозиції до проєкту наказу від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом одного місяця на адреси розробника: поштову – 04655, МПС, Київ – 53, Львівська площа, буд. 8, Департамент методології, електронну – tatiana.chernysh@tax.gov.ua, а також на поштову адресу Державної регуляторної служби України – 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11.

  1. Дані про ЄСВ у єдиній звітності фізосіб-«єдинніків» – коли подавати?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що  відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) зобов’язані подавати звітність про нарахування ЄВ в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 296.2 ст. 296 ПКУ визначено, що платники ЄП першої та другої груп подають до контролюючого органу декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 ПКУ, з врахуванням п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, платники ЄП третьої групи подають до контролюючого органу Декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Платники ЄП третьої групи (ФО) у складі Декларації за IV квартал податкового (звітного) року подають також відомості про суми ЄВ, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, який набрав чинності 01.01.2021 (далі – Наказ № 752) форму Податкової декларації платника єдиного податку, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями, доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1).

Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною Декларації, подається та заповнюється ФОП – платниками ЄП першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками ЄВ відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Пунктом 2 Наказу № 752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом № 752, за податкові звітні періоди 2021 року.

Відповідно до абзацу п’ятого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 періодом, за який платники ЄВ, зокрема, ФОП подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік.

Враховуючи зазначене, платники ЄП першої та другої груп вперше подають до контролюючого органу додаток 1 у складі Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), за 2021 рік, граничний термін подання якого – до 01 березня 2022 року.

Платники ЄП третьої групи (ФО) подають додаток 1 у складі Декларації за IV квартал 2021 року у термін до 09 лютого 2022 року.

  1. Оновлено Порядок проведення індексації

Мінсоцполітики повідомляє, що Кабінет Міністрів України встановив механізм нарахування розміру аліментів, визначеного судом у разі їх стягнення державним чи приватним виконавцем, зокрема, проведення індексації з наступного року після визначення розміру аліментів.

Крім того, рішенням Уряду затверджено Постанову від 31.03.2021 р. № 278, якою уточнено окремі положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, якими передбачається врегулювати питання нарахування індексації:

– грошового забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби;

– грошових доходів у разі їх підвищення не з 1 числа місяця, а пропорційно часу, відпрацьованому до та після підвищення доходів.

– правило незменшення суми індексації у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) узагальнили для всіх видів грошових доходів (а не лише для заробітної плати, як раніше).

Відповідні зміни починають діяти з 02 квітня 2021 р.

  1. Прийнято закон про надання карантинної допомоги

Верховна Рада прийняла Закон України “Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.

Згідно із Законом, «Застрахована особа має право на отримання допомоги на підставі самостійного звернення такої фізичної особи.

Допомога застрахованим особам виплачується:

  • за рахунок коштів Державного бюджету України – у розмірі 8000 гривень;
  • за рахунок коштів місцевого бюджету – у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування».

Законом встановлено, що «застрахована особа, яка має право на отримання допомоги, передбаченої цим Законом, має бути найманим працівником суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності, або фізичною особою – підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності».

Законом передбачено, що «Застрахована особа має право звернутися із заявою про виплату допомоги застрахованим особам протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, подає списки на виплату допомоги застрахованим особам з Державного бюджету України уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку для проведення платежів, який перераховує кошти застрахованим особам не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

Порядок виплати допомоги застрахованим особам за рахунок коштів місцевих бюджетів визначається органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Проект Закону зареєстровано за № 5300.

  1. Законодавство щодо запровадження «нульового» декларування

30 березня 2021 р. ВРУ прийняла у І читанні низку законопроектів щодо запровадження добровільного декларування фізичними особами своїх активів.

Законопроект № 5153 перебачає внесення змін до Податкового кодексу та до законів України «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист економічної конкуренції», «Про запобігання корупції».

Законопроектом № 5153  пропонується врегулювати особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, під яким розуміється «особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року».

Проектом, зокрема, пропонується оподатковувати незадекларовані раніше доходи за ставками 2,5, 5 та 9% в залежності від виду активу та обраного способу виконання податкового обов’язку, а також 18% – у разі встановлення порушення декларантом деяких вимог щодо умов розміщення валютних цінностей у банківських та/або в інших фінансових установах, відсутності відповідного документа, що підтверджує право вимоги (у тому числі, відсутності договору позики між декларантом та юридичною особою та/або нотаріального посвідчення договору позики між декларантом та іншою фізичною особою).

Законопроєктом № 5155 пропонується внести зміни до Закону «Про валюту і валютні операції».

Метою законопроекту є унормування питань у сфері валютного регулювання, необхідних для забезпечення проведення в Україні одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами своїх активів.

Законопроектом передбачається не поширювати на фізичних осіб, які подали одноразову (спеціальну) добровільну декларацію відповідно до підрозділу 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX Податкового кодексу України), норму Закону України «Про валюту і валютні операції», за якою до осіб, які до дня введення в дію цього Закону порушили вимоги Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Указу Президента України від 27.06.1999 р. №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» та (або) нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю, застосовується відповідальність, передбачена законодавством України, що діяло на день вчинення таких порушень.

Законопроєкт № 5156 вносить зміни до КУпАП, ККУ та КПКУ.

За повідомленням ВРУ, метою законопроекту є забезпечення бажаного результату одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами активів, передбаченого внесенням змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету.

Проектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу, якими: доповнити КУпАП новою ст. 22-1, додавши до переліку підстав, що виключають адміністративну відповідальність, звільнення від адміністративної відповідальності у зв’язку із подачею одноразової (спеціальної) добровільної декларації; уточнити склад правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат»; доповнити ст. 212 та ст. 212-1 Кримінального кодексу новими частинами 6 та 5 відповідно, у яких встановити, які саме діяння не вважатимуться умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та/або умисним ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; доповнити Кримінальний кодекс новою ст. 232-3 «Незаконне розголошення, передача або надання доступу до інформації, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації» тощо. 

  • Зменшення розміру лікарняних: законопроект від Мінсоцполітики

Мінсоцполітики оприлюднило Законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України”, згідно з яким пропонується внести кардинальні зміни до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

І. Електронний реєстр листків непрацездатності стане частиною реєстру застрахованих осіб.

Листок непрацездатності стане лише електронним, бо формуватимуть його програмними засобами електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку з тимчасової непрацездатності та зареєстрованого за єдиним реєстраційним номером.

Фонд соцстраху проводитиме перевірку обґрунтованості медичних висновків з тимчасової втрати працездатності в закладах охорони здоров’я та у лікарів, які провадять медичну практику як ФОП.

ІІ. Допомогу по тимчасовій непрацездатності за кошти Фонду соцстраху буде виплачуватися починаючи із 11-го дня непрацездатності (наразі вона виплачується із 6-го дня). Відповідно  роботодавці оплачуватимуть листки непрацездатності за перші 10 днів тимчасовій непрацездатності.

ІІІ. Допомогу по тимчасовій непрацездатності пропонують не надавати за періоди:

– простою, крім випадків, коли тимчасова непрацездатність настала до простою;

– тимчасової непрацездатності, зазначеної у медичному висновку з тимчасової втрати працездатності, визнаному необґрунтованим.

ІV. Пропонується змінити розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від страхового стажу:

– 50% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років;

– 60% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 10 років;

– 70% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 10 до 15 років;

– 80% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж від 15 до 20 років;

– 100% середньої зарплати (доходу) – застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 20 років.

V. Допомогу на поховання виплачуватимуть у двократному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на дату смерті.

Пропонується, що Закон набере чинності із 1 серпня 2021 року, крім норм, які стосуються виплати лікарняних за кошти ФСУ із 11-го дня непрацездатності, які вступлять в дію з 1 січня 2022 року.