1. Чергове оновлення зон карантину

Про нове рішення щодо зміни карантинних зон, яке було прийнято на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, повідомив Міністр Кабінету міністрів О. Немчінов на своїй сторінці у Facebook.

З 00 годин 00 хвилин 21 вересня (понеділок) почало діяти нове епідемічне зонування.

Значно скоротилася кількість міст та районів, що увійшли до «червоної» зони. Наразі це 5 міст (Чоп, Бережани, Славута, Канів, Ніжин) та 9 районів.

Місто Київ залишається в «помаранчевій» зоні! Разом з ним до цієї зони потрапили ще 27 міст та 57 районів.

        До «жовтої» зони віднесено 58 міст та 178 районів.

        Такі епідемічні рівні встановлюються на 14 днів.

         Чергове оновлення пов’язане в тому числі із змінами умов поділу регіонів на зони карантину. Кабінет Міністрів України вирішив підключили регіони до прийняття рішення щодо «червоних» зон .

«Червоний» рівень епідемічної небезпеки встановлюватиметься за спільним рішенням Державної та регіональної комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у разі:

  • завантаженості більше 75 відсотків ліжок у закладах охорони здоров’я регіону протягом 5 днів підряд,
  • або перевищення середнього по країні рівня захворюваності на COVID-19 (випадків на 100 тис. населення за 14 днів) більше ніж у 5 разів.

Також передбачається, що рішення про заборону роботи освітніх закладів на територіях з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки поширення COVID-19 буде прийматися лише спільно Державною та регіональною комісіями з питань ТЕБ та НС.

В адміністративних одиницях з «помаранчевим», «жовтим» та «зеленим» рівнями забороняється робота шкіл у разі, коли на самоізоляцію через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 відправлено більше ніж 50 відсотків класів.

  1. Нові карантинні обмеження у «червоній» зоні

21 вересня 2020 р. на позачерговому засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з урахуванням наданих регіональними комісіями ТЕБ та НС пропозицій прийнято рішення про запровадження обмежень на територіях, де 18 вересня встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19.

Так, з 00:00 години 22 вересня 2020 року встановлено обмеження з переліку визначених постановою КМУ від 22.07.2020 № 641.

Зокрема, обмежено відвідування закладів освіти:

  • м. Чопі Закарпатської області;
  • м. Славуті та у Волочиському районі Хмельницької області;
  • м. Каневі Черкаської області;
  • Герцаївському, Кельменецькому районах Чернівецької області.

У всіх містах та районах «червоної» зони обмежена посадка пасажирів у транспорт приміського, міжміського, внутрішньообласного та міжобласного сполучення; приймання відвідувачів у закладах культури, кінотеатрах, ресторанах, кафе, торговельно-розважальних центрах, спортивних залах, фітнес-центрах, закладах торговельного і побутового обслуговування тощо; відвідування установ і закладів, що надають соціальні та реабілітаційні послуги.

При цьому не забороняється торгівля продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами, ветеринарними препаратами, кормами, агрохімікатами, насінням.

Також дозволено провадження банківської та страхової діяльності, медичної практики, ветеринарної практики, автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів, об’єктів поштового зв’язку. Можна надавати послуги громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень.

  1. Опубліковано плани перевірок ФСС на ІV квартал 2020 року

Регіональні управління Фонду соцстраху оприлюднили плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників наІV квартал 2020 року.

Нагадаємо, що за роз’ясненням Мінекономіки мораторій на проведення планових перевірок у сфері господарської діяльності поширюється на контролюючі органи, до яких застосовуються норми Закону № 877. 

Але ФСС зауважує, що Закон № 877 на нього не поширюється і Фонд не уповноважений здійснювати функції органу державного нагляду та контролю.

Тому ФСС під час карантину має право на проведення документальних планових перевірок.

  1. Відновлено виплати лікарняних та декретних від ФСС

Фонд соціального страхування України відновив фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам, страхових виплат та соціальних послуг потерпілим на виробництві, які раніше було заблоковано через незаконні дії приватного нотаріуса.

Так, лише 16.09.2020 р. здійснено фінансування лікарняних, декретних, страхових виплат потерпілим на виробництві та одноразових допомог членам сімей медичних працівників, які померли від COVID-19, витрат на медичну та соціальну допомогу на загальну суму 686,9 млн гривень.

Відповідно до наказу Мін’юсту від 11.09.2020 № 3151/5 скасовано незаконні реєстраційні дії приватного нотаріуса із Дніпропетровської області та внесено зміни у державний реєстр юридичних осіб щодо керівника виконавчої дирекції. Згідно з рішенням правління Фонду обов’язки директора виконавчої дирекції Фонду виконує Тетяна Михайленко.

  1. Проект Держбюджету-2021 направлено на розгляд Верховної Ради

На черговому засіданні  14 вересня Кабмін схвалив та направив на розгляд Верховної Ради проект Держбюджету на 2021 рік. У Верховній Раді він зареєстрований під № 4000.

Законопроектом передбачено такі основні показники:

  • ВВП – 4,5 трлн грн. Зростання ВВП очікується на рівні 4,6%;
  • Доходи плануються на рівні – 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року);
  • Видатки плануються на рівні – 1350 млрд грн;
  • Середньомісячна зарплата – 13,6 тис грн;
  • Споживча інфляція – 7,3%;
  • Державний борг до ВВП – 64,6%.

Головні цифри проекту Державного бюджету на 2021 рік:

Видатки на безпеку та оборону  – 267 млрд грн (+21 млрд до плану зі змінами на 2020 рік):

  • На зарплати військовим та правоохоронцям – 131 млрд (+8,3 млрд грн).

Видатки на освіту – 174 млрд грн (+34 млрд до плану 2020 року):

  • На доплати зарплат вчителям +21,2 млрд грн (це збільшення зарплат на 30%).

Видатки на медицину – 156 млрд грн (+27,5 млрд грн):

  • Передбачається збільшення зарплат медиків на 30%;
  • На програму медичних гарантій планується 123,4 млрд ;
  • На боротьбу з коронавірусом – 19,4 млрд (з яких 2,6 млрд грн на вакцинацію).

Видатки на соціальний захист населення – 324 млрд грн (+7,5 млрд до плану 2020 року):

  • Видатки для пенсійного фонду 204 млрд грн.

Програма «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) – 150 млрд грн (+20,7 млрд грн).

Зростання МЗП до 6 тис. грн з 1 січня 2021 року та з 1 липня – до 6,5 тис. грн (+41,4 млрд грн).

Програми підтримки малого та середнього бізнесу – 12 млрд грн:

  • на реалізацію програми портфельних гарантій планується виділити 10 млрд грн;
  • на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн.

Фінансова підтримка регіонів (ДФРР) – 9,4 млрд грн (+4,5 млрд до плану 2020 року).

Видатки на культуру – 7,5 млрд грн (+2,8 млрд до плану 2020 року).

Видатки на спорт – 7,4 млрд грн (збільшено у 2,7 рази до плану 2020 року).

На підтримку вугільної галузі – 4,5 млрд грн.

На підтримку аграріїв – 4,2 млрд грн.

Цифровізація галузей економіки – 2,9 млрд грн.

Закупівля 100 пасажирських вагонів для залізниці – 3,3 млрд грн.

  1. Стягування податкового боргу без звернення до суду, скасування мораторію на перевірки та інші податкові зміни

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законів України в частині забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Проект закону розроблено з метою збільшення надходжень до Державного бюджету у 2021 році. У Верховній Раді законопроект зареєстрований під № 4101.

Зокрема, в частині покращення умов ведення бізнесу передбачається:

  • для с/г виробників не нараховуватимуться зобов’язання з ПДВ у випадках форс-мажорних обставин (втрата врожаю, падіж поголів’я);
  • виключення із складу доходів платників єдиного податку коштів державної підтримки від Фонду розвитку підприємництва та Фонду розвитку інновацій;
  • виключення із складу доходів фізичних осіб – підприємців та громадян сум коштів, отриманих від Фонду розвитку інновацій;
  • виправлення  неузгодженостей законодавства щодо маркування рідин для електронних сигарет;
  • усунення неузгодженості законодавства про ліцензування обігу пального із законодавством про працю;
  • пролонгація строку списання заборгованості з ЄСВ так званим «сплячим» ФОП на 2 місяці.

Для підвищення рівня адміністрування змінами до кодексу передбачено відмінити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, списати суми фінансових санкцій (штрафів та пені), за умови повного погашення сум податкового боргу протягом 6 місяців, на який нараховані такі фінансові санкції.

Чергові нововведення в цій сфері пропонують встановити дозвіл стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених самостійно платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду.

Зазначимо, що наразі Мінфіном разом з ДПС, із залученням представників бізнесу, ведеться робота з обговорення проблем, що виникають при зупиненні реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначений законопроект доповнює ПКУ нормами, які надають можливість платнику податку оскаржувати рішення комісії контролюючого органу про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке надається платнику у випадку відповідності його критеріям ризиковості, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Реалізація норм законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до:

  • державного бюджету – на 2,7 млрд гривень,
  • місцевих бюджетів – на 0,5 млрд гривень.
  1. Оновлено перелік товарів на відповідність критеріям ризикованості для моніторингу ПН та РК


         Згідно з наказом № 479 від 08.09.2020 р. ДПСУ виклала у новій редакції  Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції .

Це зроблено з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Наказ набув чинності з дати затвердження 08.09.2020 р.

  1. Нові правила регулювання ринку електронних грошей

Національний банк України осучаснив регулювання ринку електронних грошей та гармонізував його із законодавством України та Європейського Союзу в сфері здійснення фінансового моніторингу.

Згідно до Постанови № 113 від 11.09.2020 р. Нацбанк України змінив правила використання електронних грошей.

Серед найважливіших ключових змін є необхідність ідентифікації користувачів електронних грошей.

Банки повинні будуть здійснювати заходи з належної перевірки користувачів електронних грошей, у тому числі їх ідентифікацію та верифікацію, як і під час відкриття рахунків. Йдеться про клієнтів, які відкривають електронні гаманці, щоб здійснювати різні операції: купувати товари, платити за послуги тощо.

Перекази з використанням електронних грошей мають супроводжуватися інформацією про платника та отримувача.

Крім цього, регулятор визначив умови, за яких належна перевірка користувачів непотрібна, зокрема, якщо:

  • ініціюється операція з електронними грошима, що здійснюється з використанням наперед оплаченої картки, та виконуються усі належні заходи щодо зменшення ризиків; 
  • здійснюється оплата товарів готівкою або за допомогою платіжної картки з використанням електронного гаманця (технічного/транзитного), що відкривається одноразово виключно для технологічного проведення цієї операції, за умови виконання емітентом відповідних вимог щодо супроводження переказу коштів інформацією відповідно до вимог законодавства.

Постановою також передбачено:

  • Установлення нових лімітів для операцій з електронними грошима
  • Посилення вимог до банків-емітентів електронних грошей щодо контролю за діяльністю комерційних агентів
  • Підвищення рівня захисту прав користувачів електронних грошей

Зміни набрали чинності з 15 вересня 2020 року.

Водночас Національний банк передбачив для банків комфортний перехідний період. Вони матимуть шість місяців для того, щоб розробити та подати регулятору зміни до правил використання електронних грошей та привести свою діяльність у відповідність до вимог нового регулювання.