Сплата відсотків нерезиденту за договором позики: чи буде це контрольованою операцією?

Сьогодні я хочу розглянути одне з останніх судових рішень щодо ТЦУ питань, які, до речі, не на користь платника податків, але його аргументація викликає щиру повагу. Чия в цьому заслуга більше, органів ДФС чи колегії суду – вирішувати Вам.

Отже, перша інстанція, справа N 820/2290/17.

Платник податків за підсумком 2015 року не вносить до звіту щодо ТЦУ дві господарські операції.

Перша – сплата відсотків по позиці нерезиденту Кіпру з сімома знаками розрядності за ставкою 9,8% річних, друга – поставка сировини від нерезидента Сінгапуру з вісьмома знаками розрядності в національній валюті. ДФС думає інакше – і, як підсумок, перша інстанція на боці фіскалів.

Далі скарга й апеляційна інстанція.

Аргументи платника податків, в частині того, що це НЕ контрольовані операції:

1. п. п. 39.2.1.4. НКУ визначає, що є контрольованою операцією для ТЦУ «…фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо». А отже, якщо позики немає – можна не подавати звіт.

2. Розпорядження № 977р від 16.09.2015 Сінгапур був виключений з переліку низькоподаткових юрисдикцій, а, отже, контрольованих операцій немає. Навіть якщо самі операції датовані датами до 16.09.2015 р., коли Сінгапур був у переліку.

Але, суд вважає по-іншому.

Визначенням апеляційного суду від 09.11.2017 у справі N 820/2290/1 скарга платника податків не підлягає задоволенню. Ось аргументація:

1. «колегія суддів зазначає, що в п. п. 39.2.1.4 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вказано, що види перелічених в даній нормі операцій не є виключними, тобто зазначено орієнтовний перелік операцій, що не виключає позики. Таким чином, суд не бере до уваги твердження позивача, що тільки кредитна операція може бути контрольованою, а позика не підпадає під визначення такої операції.

2. «оскільки вищезазначена господарська операція між позивачем та нерезидентом Сінгапуру відбулась у період входження республіки Сінгапур до Переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні”, затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року N 1042-р, від 14.05.2015 року N 449-р, колегія суддів приходить до висновку, що така повинна бути відображена підприємством у звіті про контрольовані операції за 2015 рік».

Висновки

Плутанина з «низькоподатковим переліком» ще довго даватиме про себе знати платникам податків Однак очевидно одне, що вибір на користь штрафу або уточнення – питання арифметики, логіки й позиції самого платника податків Не марнуйте час, ще раз перевірте звіт щодо ТЦО за 2015 рік.

Та й гра на «термінах» з НКУ не виходить, через очевидність п п. п. 39.2.1.

«ЛІГА. Блог» 22.11.2017 15:21